Хто винен, що поліомієліт у нас і досі калічить дітей?

Найлегше звалити все на батьків…

Восени ЗМІ розповідали, як люди в селах на Рівненщині городами тікали від лікарів, аби сховати дітей від щеплень. У родині, де виявили поліомієліт, маленька хвора Емма і дев’ятеро її братів та сестер не були вакциновані.

І дворічний Рома, який проживає в одному з гірських сіл Міжгірщини, що на Закарпатті, теж не захищений. Поліовірус у нього запідозрили наприкінці грудня, у дитини помітили проблеми із кінцівками, що є симптомом млявого нижнього парапарезу. Окрім поліомієліту, малий страждає від онкологічного захворювання та переніс коронавірус.

Зараз хлопчик перебуває на лікуванні у Львівському «Охматдиті». Попри поєднання трьох небезпечних недуг, стан дитини стабільний. Про це повідомила директорка цього закладу Олександра Бурда. Нині на Закарпатті проводять епідеміологічне розслідування, аби з’ясувати, де та як інфікувався малюк. Родина проживає в окремому приватному будинку. Хворий Рома — ​єдина дитина в сім’ї, до садочка не ходив, тож серед контактних — ​лише бабуся, дідусь та сусіди.

Відомо, що вакциноасоційований паралітичний поліомієліт розвивається у нещеплених малюків, які були у контакті із вакцинованими.

Загалом же торік у 15 неповнолітніх на Рівненщині та у чотирьох на Закарпатті лікарі виявили той самий штам — ​вакциноспоріднений поліовірус I та II типів. Окрім Емми, яка мала парез, у 12-річної дівчинки з І типом, мешканки Тячівщини, відняло ногу. Більшість же дітей після інфікування не мала важких симптомів недуги. Однак ці випадки все одно стали надзвичайною подією. Адже завдяки щепленням поліомієліт у нас мав би бути вже подоланим. Якщо у 1988 році у світі зареєстрували 350 000 його випадків, то торік — ​всього близько 500. Вірус продовжує циркулювати лише у низці африканських країн — ​у Нігерії, Конго, Сенегалі; у Ємені на Аравійському півострові; в Афганістані, Пакистані, Таджикистані. І, як бачимо, в Україні.

Бідність, погані санітарні умови, перебої у постачанні вакцин, корупція, міграція — ​ось головні причини поширення поліо. Вірус поширюється від людини до людини через фекалії та слину, особливо через заражену їжу та воду.

Проникає в організм через рот, потрапляє в кров і вражає нервову систему, часто викликає довічний параліч. Як правило, відмовляють ноги, але кожний десятий пацієнт помирає від задухи в результаті паралічу легеневих м’язів. Хто з батьків хотів би прирікати свою дитину на таку небезпеку?

Але недовіра не виникає на порожньому місці. На жаль, тема імунізації від поліо оповита чималою кількістю підозр, чуток і домислів. Розібратися з цим не просто.

Читайте також: Що робити, коли дитину роздирають ревнощі: корисні поради.

Допомога, яка могла вилізти боком

У 2015 році про два випадки поліомієліту на Закарпатті заявляв тодішній міністр охорони здоров’я України Олександр Квіташвілі. Одному малюкові було чотири роки, другому — ​10 місяців, обоє не були вакциновані. Водночас Закарпатська санітарно-епідеміологічна служба не вважала, що це однозначно поліомієліт. Діти згодом повністю відновилися після захворювання.

Про ті події цими днями нагадав у фейсбуці авторитетний імунолог Андрій Волянський: «На початку 2015 року Канада виділила Україні гуманітарну допомогу у вигляді кількох мільйонів доз вакцин проти поліомієліту. А потім, наприкінці літа, виявляють цю хворобу. В серпні міністр Квіташвілі оголошує початок кампанії з додаткової вакцинації. ЄС дає допомогу для закупівлі препарату ОПВ на тому ж канадському заводі. У квітні 2016 року весь світ одночасно переходить із 3-валентної оральної вакцини на 2-валентну. Глобальні логістичні втрати у зв’язку з цим становили до 60 млн доз. Україна прийняла 12 млн доз, із них майже половину довелося утилізувати. Сподіваюсь, усім зрозуміло: спочатку виділили вакцину, потім виявили поліомієліт… Ситуація цікава тим, що з квітня 2016 року
II тип вірусу не містився в живих вакцинах, але спалахи його відбуваються. Чому? Припускають, через тривалу циркуляцію в стічних водах…»

У коментарях читачі публікують таку версію: «Замість утилізації зайвої вакцини, яка обходиться недешево, в Україні злили її в каналізацію, а «бабки» роздерибанили. У результаті й маємо спалахи вакциноспорідненого штаму».

Так, цей тип утворився від вірусу, який входить до складу оральної поліомієлітної вакцини, пояснює експерт Федір Лапій. Певний час щеплені нею люди виділяють отриманий збудник. При високому охопленні вакцинацією це не призводить до проблеми. Але в умовах низького рівня щеплень вірус із вакцини поширюється поміж незахищених і у ньому виникають зміни — мутації. При цьому збудник може повертати собі агресивні властивості, притаманні для дикого вірусу.

«Поміняли шило на мило, — ​коментують таке пояснення скептично налаштовані. — ​Замість дикого маємо вакцинний штам, який так само здатен викликати паралічі. До того ж він може виживати у стічних водах при низьких температурах. От і маємо в країні, де тривалий час не реєструвалися випадки поліомієліту, нові спалахи».

Відомо, що вакциноасоційований паралітичний поліомієліт розвивається у нещеплених малюків, які були у контакті із вакцинованими. Випадок такої передачі збудника трапився у жовтні 2019 року на Ратнівщині. Подібне може траплятися й надалі, адже торік в Україні було охоплено захистом від поліомієліту трохи більше 70 відсотків дітей, на Волині — 82,6%. А необхідно 95%.

Саме тому МОЗ вимагає, щоб усі малюки віком від 6 місяців до 6 років, які не отримали передбачені щеплення від поліомієліту, були вакциновані інактивованою поліовакциною (ІПВ). Після завершення цього раунду буде проведено три тури додаткової імунізації оральною поліовакциною (ОПВ).

І хоча дехто з дисциплінованих батьків каже: «Моя дитина цього не потребує, бо ми дотримувалися Національного календаря щеплень», вимога стосується всіх. Ліків від поліомієліту немає. Хворобі можна запобігти лише за допомогою імунізації. Якщо ж малюк, який вже повзав або ходив, раптом перестає це робити, можна запідозрити поліо, тому треба терміново звернутися до лікаря.