«Важливо створити умови, щоб люди цінували роботу», – Олександр Кватирко

За минулий рік державні лісогосподарські підприємства Волині додали більше пів мільярда гривень податків у бюджети країни та громад. За динамікою сплати стали лідерами в області, зазначають податківці. Виконали всі завдання з охорони та збереження лісу, які перед лісівниками ставить держава. Були другими в Україні за результатами виконання завдань Президента з озеленення країни, за 2 місяці осені висадивши більше 5 млн майбутніх дерев. Розвивали мисливське господарство, сотнями випускаючи з вольєрів тварин та птахів, створювали для них комфортні умови проживання. Купували нову техніку для працівників державної лісової охорони та пожежної служби, оновлювали інфраструктуру, будували лісові дороги, модернізували виробництво – як із переробки деревини, так і харчової продукції. Вкотре підтвердили надважливе для громад соціальне значення, стали підтримкою для держави, коли виникла потреба укріпити кордони, зробили суттєвий старт для розвитку зеленого туризму. 6 нових придорожніх рекреаційно-туристичних комплексів стали зразком кардинально нового формату відпочинку на природі. Це - лише частина інформації про досягнення лісівників Волині за 2021 рік, взятої з відкритих джерел. Але навіть уже це свідчить, що минулий рік для лісових господарств області був успішним.

Як планували діяльність і досягали результатів, розповів в інтерв’ю начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко. 

– Олександре Михайловичу, хочеться почути, що ви особисто вважаєте найбільшим досягненням. Чи всі поставлені цілі та завдання вдалося реалізувати? Чи, можливо, були плани на 2021-й, які поки так і лишилися планами?

– Навіть не знаю, що саме зараз найкраще виокремити… Точно тільки скажу таке – все абсолютно, про що зараз говоритиму, не буде моїми особистими досягненнями. Це – заслуга багатьох людей.

У нашій галузі збереглася ще вертикаль влади – у хорошому розумінні. Так, ми зі свого боку нерідко ініціюємо якісь завдання, ставимо цілі. Контролюємо темпи і якість виконання. Але все залежить від людей на місцях. Від керівників підприємств. Дуже добре видно роботу колективу, коли завдання для різних підприємств аналогічні, а результат, буває, суттєво різниться.

Так-от, досягненням є вже те, що зараз я впевнений у кожному з наших керівників. Знаю, що директори підпорядкованих підприємств – це люди цілеспрямовані. Між ними є здорова конкуренція і водночас партнерство. Є ініціативність, намагання показати себе з найкращого боку і за потреби – підтримати, якщо виконуються якісь стратегічні завдання. Ми багато років працювали над тим, щоб побудувати такі сильні і дружні колективи. Щоб всі працювали на єдину мету – зберегти галузь, розвинути, дати можливість своїм працівникам отримувати гідну заробітну плату. Зараз мені хочеться подякувати кожному за розуміння ситуації, в якій працюємо.

Минулого року ми реалізували завдання із реформування – оптимізували колективи. З 23 лісогосподарських підприємств області сформували 10 потужних, економічно сильних. До цього всі на місцях поставилися з розумінням. Хоч, я це чітко усвідомлюю, десь були якісь амбіції – адже люди, які працювали керівниками, тепер працюють на нижчих посадах. Щодо інших працівників – комусь довелося змінити звичну робочу локацію. Це теж певні незручності. Але разом ми пройшли це достойно. І зберегли кількість працівників практично на рівні минулого року.

Всі ті завдання, про які розповідали у пресі, про які й не говорили, а просто робили, – це вже похідний результат від якісно організованої роботи колективів. А вдалося за цей рік нам і справді багато.

– Ви нічого не сказали про те, що не вдалося.

– Досі не вдалося повернути добре ім’я лісівника у суспільстві.

– Як думаєте, чому?

– На це впливає багато факторів. Не відкидаю нашу вину – потрібно ще багато над чим працювати. В тому числі – і в організації роботи, і в комунікаціях. Вважаю дуже правильним шлях у напрямку цифровізації та діджиталізації галузі. Це реальний шанс мінімізувати присутність людського фактору при організації роботи і виконанні найбільш ризикованих завдань у плані корупції.

Але є речі, які не залежать від лісівників. Навіть більше – лісівники стають заручниками ситуації. Це я про боротьбу за ліс – реальний ресурс. За саму галузь – одну зі стратегічних для держави.

– Одним із факторів, який суттєво впливає на імідж лісівників та галузі є економічні результати. Людям важливо знати, що від діяльності лісгоспів отримує держава, тобто її громадяни. Давайте проаналізуємо основне. Розпочнімо зі сплачених податків.

– За 2021 рік наші підприємства сплатили різними податками 561 мільйон 929 тисяч гривень. Якщо порівняти з 2020 роком, то це більше на майже 200 мільйонів.

Для іще точнішого розуміння проаналізую у відсотках. Думаю, приватні підприємства, та й усі, хто розуміється на таких цифрах, зараз зможуть зробити висновки про податкове навантаження на лісгоспи.

В середньому по області відсоток сплачених податків і зборів від чистого доходу підприємств становить майже 36%. По окремих навіть більше 40%. Наприклад, по ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» – 50,6%, ДП «Горохівське ЛМГ» – 48,3%, СЛАП «Ратнеагроліс» – 45,8%.

– Основне джерело надходжень коштів для держлісгоспів – це реалізація деревини?

– Так. Основне, але не єдине. У держлісгоспах досить ефективно працює власна переробка.

– Скажіть, будь ласка, на яку загалом суму держлісгоспи області продали саме круглого лісу?

– У 2021 році підприємства області реалізували лісопродукції на 1 мільярд 570 мільйонів 307 тисяч гривень. Для порівняння маю також показники 2020-го. Це було 993 мільйони 434 тисяч. Якщо у відсотках, темп росту до відповідного періоду минулого року – 158%.

Наголошу: це при тому, що ми знизили об’єми заготівлі. Якщо в 2020 році заготовили 1120,3 тис м3, то минулого року – 939,3 ти м3.

– Чи можете назвати підприємства, які продали найбільше?

– За підсумками минулого року, лідерами за обсягом реалізації продукції є ДП «Маневицьке ЛГ». Чистий дохід від реалізації на цьому підприємстві становить 204 млн 800 тис. грн, ДП «Камінь-Каширське ЛГ», – більше 117 млн грн, ДП «Ківерцівське ЛГ» – 110 млн грн, ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» – 109 млн грн. Це наші найбільш ресурсні.

– Ви згадували про власну переробку. Проаналізуйте результати.

– Всі наші лісокомплекси цього року, як і попередні, працювали повноцінно. Загалом річний обсяг реалізованої пилопродукції становить 488 млн 696 тис. грн. Це 31% від усієї реалізації.

Додам ще таке: держлісгоспи зберегли і надалі зберігатимуть та розвиватимуть своє виробництво. Поясню чому. Ринок деревини, як і будь-який інший, це не фіксована величина, де все постійно працює стабільно однаково і злагоджено. Так, минулого року сформувалися умови, при яких держлісгоспи були у плюсі: деревина мала попит і була в ціні. Але з досвіду попередніх років ми добре знаємо, що ситуація може бути прямо протилежною. Були періоди, коли власна переробка залишалася фактично єдиним джерелом доходів. Що буде цього року – побачимо. Але цей вид діяльності для нас дуже важливий. Ми маємо адаптовуватися під умови часу разом з усіма. Тому всі підприємства постійно контролюють процес формування асортименту і структури виробництва готової продукції. При цьому враховують, з одного боку, попит на ті чи інші види товару, а з другого – найбільш ефективно намагаються використовувати трудові, матеріальні, технічні, фінансові та інші види ресурсів, які мають у розпорядженні.

– На що в основному витрачалися кошти?

– Основні статті витрат держлісгоспів – це виконання лісогосподарських завдань, які включають лісовідновлення, охорону, захист, пожежну безпеку; також податки, заробітна плата та капітальні інвестиції.

Нагадаю, що держлісгоспи вже давно працюють за принципом самоокупності. Не отримують кошти із Держбюджету взагалі і мають суттєво більше податкове навантаження, ніж приватні підприємства.

Всі статті витрат зараз не називатиму, щоб не перевантажувати цифрами – зорієнтую лише щодо основних.

На ведення лісового господарства держлісгоспи спрямували більше мільярда гривень. Наприклад, на заходи із догляду – а це рубки формування та оздоровлення лісів пішло 102 мільйони. На відновлення лісів – більше 42 мільйонів. Ще 42 млн грн – на охорону і захист лісу. І так можна продовжувати. Ми ще будуємо лісові дороги, рекреаційні пункти, розвиваємо мисливство, постійно потребує оновлення автопарк, людей необхідно забезпечити формою, комфортними робочими місцями.

Лісівники мають почуватися захищеними і впевненими. Наші люди насправді виконують дуже важливу роботу. І непросту.

– Цього року лісівники і справді багато будували та оновлювали техніку. Які витрати понесли лісгоспи?

– Серед найважливіших витратних статей – після сплати податків та виплати заробітної плати – капітальні інвестиції. Це кошти, які якраз спрямовуються на оновлення автопарку і придбання сучасного обладнання.

Так от щодо капітальних інвестицій. Загальна сума, які наші підприємства витратили на такі цілі у 2021 році, 90 мільйонів 345 тисяч грн. Це майже на 75 мільйонів більше, ніж у 2020-му.

Тут варто згадати ДП «Маневицьке ЛГ» – вони інвестували у покращення умов роботи працівників 13 млн 235 тис. грн, ДП «Володимир-Волинське ЛМГ», наприклад, 12 млн 767 тис. грн, капітальні інвестиції ДП «Ківерцівське ЛГ» – це загалом 10 млн 355 тис. грн.

Приємно, що підприємства змогли і заробити, і грамотно спрямувати кошти.

Додам іще: чистий прибуток за минулий рік становить 102 млн 254 тис. грн. Це суттєві кошти для наших підприємств.

– Скільки людей нині працює в галузі? Чи не відбулося в результаті реформи на Волині скорочення, про яке говорили в інших областях?

– Одразу наголошу: суть реформи лісової галузі – оптимізація діяльності. Якщо й відбулося скорочення, то лише адміністративних посад. Але навіть ці люди пішли працювати у держлісгоспи. Для багатьох працівників змінилося місце роботи, посада, багато взагалі не відчули жодних змін.

Зараз в галузі працює 2040 людей. З них у статусі державної лісової охорони 959. Нам, як і раніше, потрібні високваліфіковані відповідальні працівники. Тому радо чекаємо тих, хто відчуває, що це його справа.

У лісовій галузі Волині зараз досить достойні умови роботи. Протягом року суттєво зросла заробітна плата. Середній її показник по області становить майже 20 тис. грн.

У ДП «Городоцьке ЛГ», наприклад, середня заробітна плата – 24377 грн, ДП «Маневицьке ЛГ» – 23187 грн, ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» – 21222 грн.

Це – не межа. Ми сподіваємося цього року наростити показники. Достойна заробітна плата – головна умова, щоб люди цінували роботу, виконували її якісно і не думали про якісь брудні та ризиковані методи отримання додаткових доходів. Ми цього прагнемо і впевнено постійно рухаємося у такому напрямку.

Читайте також: На Волині почали виробляти крем-мед: що це таке і з чим його їдять (Фото, відео)