Спробував хлопець показувати картинки із життя бабусі — і не прогадав.
Завдяки внукові бабуся стала популярною блогеркою
67літня жителька села Люб’язь, що на Любешівщині, Тетяна Кузьмич знімається для соціальної мережі ТікТок
Відео про Балавчиху (так називають бабусю в селі) набирають тисячі переглядів, — розповів тележурналістам її 17річний онук Назар Кузьмич.
Спочатку хлопець завів сторінку у соцмережі для себе, але вона не мала популярності. Ось тоді він і спробував показати картинки із життя своєї бабусі зі щоденними клопотами й цікавинками — й ситуація змінилася…
Знімання найчастіше відбуваються спонтанно. Онук фільмує, як бабуся порається по хаті. Відео, де блогерка Тетяна Кузьмич працює у хліві і піднімає мішок картоплі, набрало вже більше мільйона переглядів. А от зроблене під час збивання масла — 300 тисяч. 30 тисяч переглядів мав ролик про те, як Тетяна Іванівна вернулася з магазину з покупками, 100 тисяч — як вона топче спину своїй подрузі, 600 тисяч — як ставили на стіл «битий» сир (традиційна поліська страва — сир, приготовлений у пряженому маслі).
А почалося все пів року тому.
— Якраз літньої пори, — розповіла жінка в телефонній розмові, — у мене на клумбі зацвіла деревоподібна півонія. На кущі нарахувала 49 квіток. А з тими, що вже відцвіли чи ще мали розпуститися, — їх було 79! Назар зняв усю цю красу на відео.
« Знімання найчастіше відбуваються спонтанно. Назар фільмує, як Тетяна Іванівна порається по хаті. »
Цим сюжетом, можна сказати, Тетяна Іванівна дебютувала як блогерка. І, як напрошувався висновок з подальшої розмови, в поважних літах мимоволі згадалися жінці молоді роки і подумалося, що нема нічого випадкового…
— Усе життя я працювала зоотехніком у Люб’язі, — розповідає блогерка. — А народилася на Дніпропетровщині, куди свого часу виїхали через голод мої батьки. Там минуло раннє дитинство. Та думка про рідне село не покидала маму й тата, й вони згодом вернулися у Люб’язь. Тут уже я пішла в перший клас. Після школи вступила в Рожищенський зооветеринарний технікум, де вчилася в 1970–1974 роках. А що душа лежала до писання, то складала вірші, у коротких замітках розповідала про найцікавіші події з життя навчального закладу, які з’являлися на сторінках районної газети «Світло Жовтня». Ще й якусь копійку заробляла на гонорарі. Як закінчила технікум, то мені пропонували роботу в газеті, та я не рішилась на таке — поїхала додому.
Тут наша героїня заміж того ж року вийшла за Василя Кузьмича («на жаль, уже п’ять з половиною років, як овдовіла»), сина народила. До речі, він у неї одинєдиний. А ось онуків має троє. Середній Назар навчається в одинадцятому класі, і він, виявляється, перейняв бабусині гени.
— Ми з ним однакові за характером, — каже жінка, — в нас один знак зодіаку — Риби ми. Хоче Назар стати журналістом. А як буде — життя покаже…
Того дня, коли я зателефонувала Тетяні Кузьмич, жінка, як сказала, сиділа за своєю улюбленою справою — вишиванням. Якраз взялася за «стрітенський» рушник, якого «вже давно задумала зробити для місцевої церкви, та узора не могла знайти». І ця бабусина робота, мабуть, теж потрапить у ТікТок і матиме відгуки тих, хто вже стежить за сторінкою пенсіонерки блогерки з Любешівщини.
Читайте також: Застрелився 51-річний фермер: не зміг виплатити кредит, який узяв на вирощування помідорів.
