Дивні «самогубства» на західному кордоні: що розповідають родичі українських військових

Четверо військових, які проходили службу на кордоні на Буковині, у різний час отримали вогнепальні поранення. Слідчі повідомили рідним, що вони використали табельну зброю, щоб укоротити собі віку через проблеми, не пов’язані зі службою. Із чотирьох прикордонників, які, начебто, стріляли в себе, вижив тільки один. ТСН вдалося зустрітися з ним, а також із батьками загиблих хлопців.

Про що вони розповідають, передає ТСН.

Через 4 місяці після смерті Миколи Цікула в іншому відділі на кордоні з Румунією стало відомо про загибель у наряді 24-річного прикордонника одесита Сергія Чіпака.

22-річного прикордонника Назара Оксьоненка медики буквально витягли з того світу. Із простріленою легенею та кишківником його доправляли санавіацією до столичного шпиталю просто з наряду після того, як він сам повідомив, що потребує медичної допомоги через вогнепальне поранення. 

Одразу після поранення у поліції заявили – хлопець хотів вкоротити собі віку. Він зустрівся з ТСН, щоб спростувати це.

«Я в себе не намагався стріляти, мені таке в голові навіть не вкладається», - запевняє він, але про те, що сталося тієї ночі, розповідати категорично відмовляється. Каже, що все уже сказав слідчим. 

За день до інциденту з Назаром в іншому прикордонному підрозділі смертельне поранення отримав 19-річний строковик Андрій Філіпович. Слідство схиляється до версії суїциду через великий кредит. Його матері з журналістами не радять говорити адвокати. Вона заявила лише, що не вірить у самогубство. «Це наклеп», - стверджує вона. 

Ще один прикордонник, 24-річний Микола Цікул, два роки відслужив на українсько-румунському кордоні. 18 квітня минулого року його батькам подзвонили і повідомили, що їхній Коля у наряді застрелився.

Читайте також: Знайшли тіло задушеної 21-річної дівчини.

Батьки кажуть, що у розмовах син не раз натякав про контрабанду на кордоні. І він міг стати небажаним свідком. Сумніви в суїциді підсилили фото з місця трагедії і розбіжності у висновках експертиз. На місці знайшли 3 гільзи від автомата та одну — пістолетну. 

«Як це зрозуміти? Що мій син сам 4 рази стріляв у себе?», - дивується батько прикордонника Ілля Цікул.

Правоохоронці вирішили, що контрактник вкоротив собі віку через нещасливе кохання до своєї однослужбовиці. І закрили справу. Батько загиблого юнака тепер оскаржує це рішення в апеляції.

Через 4 місяці після смерті Миколи Цікула в іншому відділі на кордоні з Румунією стало відомо про загибель у наряді 24-річного прикордонника одесита Сергія Чіпака. І знову таки ніхто з колег нічого не бачить  і не чує. 

Батько загиблого Валерій Чіпак каже, що розслідується тільки одна версія — самогубство. Але він у це не вірить. Каже, що пальців у його сина були в синцях. «Або його тримали за руки, або він закривався від удару», - припускає батько.

Пан Валерій певен, що син став жертвою однослужбовців, з якими у Сергія був серйозний конфлікт через контрабанду цигарок. 

«Він був свідком незаконних дій своїх співслужбовців. Коли його, так би мовити, намагалися замазати в цю справу, щоб він мовчав , він відмовився. Вирішили прибрати непотрібного свідка», - говорить він.

Слідство по цій справі досі триває. Батько Сергія оббиває пороги усіх відомств - вимагає додаткових експертиз.

У підрозділи, де загинули хлопці, журналістів не допускають. Керівництво Держприкордонслужби не коментує звинувачення батьків загиблих службовців, посилаючись на таємницю слідства.

«Деталі на даний момент взагалі недоречно розкривати, що нами встановлено. Але ще раз хочу наголосити, що всі версії будуть відпрацьовані», - запевняє заступник керівника слідчого управління Нацполіції Чернівецької області Дем’ян Голянський. 

Попри це, правоохоронці уже тепер заперечують будь-який зв’язок з ймовірною контрабандою. Чи були конфлікти серед однослуживців — з’ясовують.

«Ми розслідуємо певні моменти. Але сказати категорично, що ми встановили ознаки яскраво виражених нестатутних відносин і що вони напевне стали причиною того, що сталось – не можемо»,  - стверджує Дем’ян Голянський.

Об’єднані спільним горем батьки запевняють, що домагатимуться неупередженого розслідування загибелі своїх дітей.