ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ ТРИВОЖНА
Те, що найбільш турбує кожного з нас: яка ж, на думку експертів, екологічна ситуація на Волині? Судячи з результатів дослідження, похвалитися немає чим. Адже при оцінці від 0 до +3 (дуже добре) і від 0 до -3 (дуже погано) найвищий бал — +1,5 — одержав Шацький район. За ним ідуть Старовижівський і Турійський райони (+1,3 бала). А міста Луцьк, Нововолинськ, Любешівський, Камінь-Каширський і Маневицький райони мають від’ємні показники...
До такого висновку прийшли експерти, вивчаючи роботу по охороні довкілля
В цьому році в Києві проходила п’ята Всеєвропейська конференція міністрів навколишнього середовища “Довкілля для Європи”. В рамках підготовки до цієї конференції група науковців і дослідників інформаційно-аналітичної фірми ЕКСОР провела комплексне дослідження широкого кола питань у галузі охорони довкілля. Цьогорічні дані були порівняні з показниками й аналізом, одержаними п’ять років тому. Звіт за результатами досліджень з фрагментами, що стосується Волині, надісланий керівництву області.
Нагадаємо, що п’ять років тому була прийнята Оргуська конвенція “Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля”. Значною мірою саме завдяки цій конвенції результати дослідження не стали документом із грифом “секретно”. І сьогодні ми можемо донести до наших читачів найважливіші моменти.
Насамперед є можливість порівняти нашу область з іншими регіонами України за цілим рядом показників, що характеризують екологічну ситуацію. Відносно рівня реалізації положень самої Оргуської конвенції (тобто, наскільки вільний доступ до екологічної інформації) Волинь за семибальною шкалою одержала 4,2 бала і увійшла до другої групи з такою областю, як Хмельницька і містами Київ, Севастополь.
Вирішення гострих екологічних проблем як на Волині, так і в Україні в цілому залежить від впливовості й ефективності діяльності громадських екологічних організацій та політичнихі партій. Щоб виявити найактивніші громадські екологічні групи, а також їхній рейтинг, експертам-фахівцям та представникам екологічної служби було запропоновано вказати їх та оцінити рівень їхнього впливу на розв’язання нагальних екологічних проблем. Перше місце посіла Партія Зелених України — 80 відсотків опитаних експертів вказали її. Про Українську екологічну асоціацію “Зелений світ”, Українське товариство охорони природи та Всеукраїнську екологічну лігу згадали відповідно 55,50 та 45 відсотків усіх опитаних. Що стосується Волинської області, то тут найбільш впливова, згідно з допитуванням, Партія Зелених. Найвища ефективність діяльності місцевої організації “Зелений край” (Шацький район).
А ось те, що найбільш турбує кожного з нас: яка ж, на думку експертів, екологічна ситуація на Волині? Судячи з результатів дослідження, похвалитися немає чим. Адже при оцінці від 0 до +3 (дуже добре) і від 0 до -3 (дуже погано) найвищий бал — +1,5 — одержав Шацький район. За ним ідуть Старовижівський і Турійський райони (+1,3 бала). А міста Луцьк, Нововолинськ, Любешівський, Камінь-Каширський і Маневицький райони мають від’ємні показники.
Екологічна ситуація відбивається на тривалості життя, збільшенні захворювань. Як наслідок, щороку кількість українців суттєво зменшується (сьогодні нас уже не 52 мільйони, як було в кінці 80-их років, а 48,4 мільйона). Спеціалісти стурбовані, що нинішня тенденція може призвести до абсолютної втрати генофонду. Аналіз даних офіційної статистики свідчить, що з 1996 року показник природного приросту населення майже в усіх регіонах України від’ємний. У 2001 році в середньому по країні цей показник становив -7,6 на 1000 населення, а у 1996 році він був - 6,1. Можна потішитися тим, що традиційно вищим показник природного приросту був і залишається в західних регіонах України. І все ж на Волині він від’ємний (-1,0 у 1996-ому та -3,6 прогнозується в нинішньому році).
Ще одним наслідком негативної екологічної ситуації є збільшення захворюваності. Згідно з даними статистики, кількість хворих на туберкульоз в Україні з 1996 по 2001 рік зросла з 45,8 до 68,6 осіб на 100 тисяч населення. При цьому прогнозується і подальше її зростання в цілому по Україні. Особливе занепокоєння викликає тенденція до збільшення кількості людей хворих на рак. І хоч на Волині помітно краща ситуація щодо кількості захворювань на згадані хвороби, ніж загалом в Україні, все ж показник повзе вгору.
Серед найбільш гострих екологічних проблем експерти нашої області назвали наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, забруднення водних джерел, проблему питної води. Щодо занепаду водних об’єктів нашої області, то найгірша екологічна ситуація, за оцінкою експертів, спостерігається на річках Сапалаївка та Стир. Масштабного захисту в регіоні потребують такі річки, як Стир і Прип’ять.
Досліджувалась і ймовірність виникнення техногенних аварій у Волинській області. Найчастіше згадувалися експертами як аварійно небезпечні такі об’єкти, як військовий аеродром у Луцьку, Рівненська АЕС, що за 70 кілометрів від нашого обласного центру і ряд інших.
Серед найсуттєвіших перешкод для реалізації існуючого екологічного законодавства експерти вказали на низький рівень фінансування природоохоронних програм, проведення наукових досліджень, а також незадовільний рівень розробки ресурсозберігаючих технологій. До того ж наголошується, що брак фінансування посилюється ще й неефективним використанням коштів, спрямованих на природоохоронні цілі.
Катерина ЗУБЧУК.
В цьому році в Києві проходила п’ята Всеєвропейська конференція міністрів навколишнього середовища “Довкілля для Європи”. В рамках підготовки до цієї конференції група науковців і дослідників інформаційно-аналітичної фірми ЕКСОР провела комплексне дослідження широкого кола питань у галузі охорони довкілля. Цьогорічні дані були порівняні з показниками й аналізом, одержаними п’ять років тому. Звіт за результатами досліджень з фрагментами, що стосується Волині, надісланий керівництву області.
Нагадаємо, що п’ять років тому була прийнята Оргуська конвенція “Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля”. Значною мірою саме завдяки цій конвенції результати дослідження не стали документом із грифом “секретно”. І сьогодні ми можемо донести до наших читачів найважливіші моменти.
Насамперед є можливість порівняти нашу область з іншими регіонами України за цілим рядом показників, що характеризують екологічну ситуацію. Відносно рівня реалізації положень самої Оргуської конвенції (тобто, наскільки вільний доступ до екологічної інформації) Волинь за семибальною шкалою одержала 4,2 бала і увійшла до другої групи з такою областю, як Хмельницька і містами Київ, Севастополь.
Вирішення гострих екологічних проблем як на Волині, так і в Україні в цілому залежить від впливовості й ефективності діяльності громадських екологічних організацій та політичнихі партій. Щоб виявити найактивніші громадські екологічні групи, а також їхній рейтинг, експертам-фахівцям та представникам екологічної служби було запропоновано вказати їх та оцінити рівень їхнього впливу на розв’язання нагальних екологічних проблем. Перше місце посіла Партія Зелених України — 80 відсотків опитаних експертів вказали її. Про Українську екологічну асоціацію “Зелений світ”, Українське товариство охорони природи та Всеукраїнську екологічну лігу згадали відповідно 55,50 та 45 відсотків усіх опитаних. Що стосується Волинської області, то тут найбільш впливова, згідно з допитуванням, Партія Зелених. Найвища ефективність діяльності місцевої організації “Зелений край” (Шацький район).
А ось те, що найбільш турбує кожного з нас: яка ж, на думку експертів, екологічна ситуація на Волині? Судячи з результатів дослідження, похвалитися немає чим. Адже при оцінці від 0 до +3 (дуже добре) і від 0 до -3 (дуже погано) найвищий бал — +1,5 — одержав Шацький район. За ним ідуть Старовижівський і Турійський райони (+1,3 бала). А міста Луцьк, Нововолинськ, Любешівський, Камінь-Каширський і Маневицький райони мають від’ємні показники.
Екологічна ситуація відбивається на тривалості життя, збільшенні захворювань. Як наслідок, щороку кількість українців суттєво зменшується (сьогодні нас уже не 52 мільйони, як було в кінці 80-их років, а 48,4 мільйона). Спеціалісти стурбовані, що нинішня тенденція може призвести до абсолютної втрати генофонду. Аналіз даних офіційної статистики свідчить, що з 1996 року показник природного приросту населення майже в усіх регіонах України від’ємний. У 2001 році в середньому по країні цей показник становив -7,6 на 1000 населення, а у 1996 році він був - 6,1. Можна потішитися тим, що традиційно вищим показник природного приросту був і залишається в західних регіонах України. І все ж на Волині він від’ємний (-1,0 у 1996-ому та -3,6 прогнозується в нинішньому році).
Ще одним наслідком негативної екологічної ситуації є збільшення захворюваності. Згідно з даними статистики, кількість хворих на туберкульоз в Україні з 1996 по 2001 рік зросла з 45,8 до 68,6 осіб на 100 тисяч населення. При цьому прогнозується і подальше її зростання в цілому по Україні. Особливе занепокоєння викликає тенденція до збільшення кількості людей хворих на рак. І хоч на Волині помітно краща ситуація щодо кількості захворювань на згадані хвороби, ніж загалом в Україні, все ж показник повзе вгору.
Серед найбільш гострих екологічних проблем експерти нашої області назвали наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, забруднення водних джерел, проблему питної води. Щодо занепаду водних об’єктів нашої області, то найгірша екологічна ситуація, за оцінкою експертів, спостерігається на річках Сапалаївка та Стир. Масштабного захисту в регіоні потребують такі річки, як Стир і Прип’ять.
Досліджувалась і ймовірність виникнення техногенних аварій у Волинській області. Найчастіше згадувалися експертами як аварійно небезпечні такі об’єкти, як військовий аеродром у Луцьку, Рівненська АЕС, що за 70 кілометрів від нашого обласного центру і ряд інших.
Серед найсуттєвіших перешкод для реалізації існуючого екологічного законодавства експерти вказали на низький рівень фінансування природоохоронних програм, проведення наукових досліджень, а також незадовільний рівень розробки ресурсозберігаючих технологій. До того ж наголошується, що брак фінансування посилюється ще й неефективним використанням коштів, спрямованих на природоохоронні цілі.
Катерина ЗУБЧУК.