Загинув, врятувавши вісьмох інших побратимів: у Ковелі прощались із загиблим героєм
Єгору Лобанову, який мріяв про кар’єру військового, прекрасно володів англійською, брав участь в олімпіадах, навіки буде 24-ри
Попрощалися сьогодні з Єгором Лобановим. Назавжди 24-річним. Військовий загинув, як стало пізніше точно відомо — біля міста Токмак Запорізької області. Загинув, врятувавши вісьмох інших побратимів. Про це розповів громаді Волині Ігор Чайка, ковельський мер.
Загинув, врятувавши вісьмох інших побратимів. Ковельська земля зростила Воїна. Ще і ще раз уклін за такого сина батькам — Юрію та Оксані Лобановим, -- сказав мер Ковеля Ігор Чайка.
Яким міг бути шлях хлопчика, який мріяв з дитинства стати військовим? На «відмінно» закінчив 8 школу і Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, з відзнакою - Одеську військову академію.
Навчався і стажувався у США. Чудово знав англійську, у цивільному житті міг стати перекладачем або, як планував, логістом...
Він послідовно й чітко йшов шляхом Воїна. Загинув, як Герой.
Шворак Василь Григорович, директор школи 8, де навчався Єгор, під час прощальної промови на кладовищі сказав, що він був «зв`язковим» між однокласниками і педагогами, що він він був надзвичайно старанним учнем: не було такої олімпіади, в якій би він не брав участі. Що уже перша вчителька бачила, що це буде золота людина. І його заповітна мрія, стати військовим, була відомою ще в школі. Що він пройшов шлях професійного зростання, як військовий. Але, на жаль, невблаганна війна зробила свою справу...
«Мужньо загинув наш Єгорич, як його називали в школі», захистивши своїх побратимів... І в день Прощеної неділі, востаннє хочу попросити вибачення у Єгорича. Вибач Єгорку, вибач, Єгоре, вибач, Єгоричу»…
Перед прощанням почули через збережений на телефоні його подруги Олі запис - голос Єгора. При житті він любив і багато читав поезію.
… Тепер і ти, Воіне, пілігрим з того вірша.
Читайте також: Можна дивитися вічно на вогонь, воду та... як падає збитий російський літак – СБУ (Відео)