«Пустив у фейсбук дві пісні — хай піднімають людей!»
У ніч оголошення війни 90-річному волинянину наснився сон, у якому голос наказував: «Вставай і пиши пісню!»
Олександр Каліщук, талановитий земляк із Нововолинська, у ці дні написав дві пісні, а друзі допомогли йому поширити їх у соцмережах.
В одній раз по раз звучать слова «Ми підем до бою разом із тобою», а інша називається «Вставай, Україно, вставай!». Поет-пісняр ділиться, що неймовірний патріотизм людей дає наснагу і йому:
– Ви ж знаєте: я патріот з самого дитинства: з десятого класу був засуджений і відбував покарання у Пермському краї на лісоповалі… Вірю в перемогу. Яка вже вона буде… Однак Росія нас не візьме! Хоч завдає сильного болю отими вбивствами і руйнацією. Зараз мені часто згадується юність. Я дякую москалям, що мене засудили. Через те мусив багато чого здолати, але зате не потрапив в Радянську армію, не загинув разом з багатьма воїнами-«інтернаціоналістами», а дожив до незалежної України. І зараз пустив у фейсбук дві пісні — нехай вони підіймають людей!
Ви ж знаєте: я патріот з самого дитинства: з десятого класу був засуджений і відбував покарання у Пермському краї на лісоповалі… Вірю в перемогу.
Чоловік розказує про сон, який наснився йому приблизно о 5-й ранку (коли Путін оголосив про повномасштабний напад на Україну):
– Прокинувся над ранок, бо голос наказував мені писати пісню. І одразу зателефонувала донька зі словами, що почалася війна. Сів за піаніно — й полилися слова та музика до «Підемо до бою»:
Українцю, брате, треба захищати
Нашу незалежність й землю прабатьків!
Нумо всі до бою з грізною ордою –
Будем гнати москалів проклятих!
А в наступні дні з’явилася ще одна пісня. Олександр Каліщук зачитує, а потім і наспівує такі щемні слова: «Вставай, Україно! Допоки ти є — в нас іншого шляху нема!». Пісню про це уже навіть записали в Нововолинському палаці культури. Крім того, поет має ще один вірш, який обов’язково покладе на музику. Він саркастичний — про кашу, голод і московську нечисть.
– Ми з тими братами вже кашу їли – чуть всіх нас голодом не заморили.
Стріляли за правду нас, пси погані. Етапами гнали у Магадані. Вбивали в нас віру і нищили мову — і хочуть брататися з нами знову?! Та цього не вийде в старшого брата… …Вас в гості в 5-й ранку ми не просили.
Наостанок Олександр Каліщук ділиться, як збулися його слова, сказані в далекому дитинстві:
– Колись один поляк запитав мене, ким хочу стати? Я відповів, що виросту, куплю золоту одіж і стану президентом Маціїва (так називався теперішній Луків). І що ви думаєте? Оце Володимир Зеленський заявив, що кожен українець тепер — президент! Тож нині у мене ще більші плани: писати, поки пишеться.
Олена КАЛЕНЮК.
Читайте також у нас: «Автор пісні «Волиняночка» з 10-го класу аж 41 рік був «ворогом народу».
