Курси НБУ $ 41.40 € 45.14
Українка, яка втратила зір у 28: «Чоловіка та дитину ніколи  не бачила. Якими я їх уявляю? Своїми»

Анна Матвєєва навчилася бачити в темряві…

Фото vn.20minut.ua.

Українка, яка втратила зір у 28: «Чоловіка та дитину ніколи не бачила. Якими я їх уявляю? Своїми»

Вінничанка Анна Матвєєва осліпла у дорослому віці і залишилася сама із 3–літньою дитиною, боргами та депресією. Могла зламатися, але вистояла. Нині їй 35, й вона своїм прикладом надихає багатьох земляків, допомагає не здаватися і всупереч усьому йти далі

Вперше Анна дізналася, що в неї захворювання очей, ще у дитинстві. Після трьох операцій сподівалися, що стан не погіршиться. Однак прогнози не справдилися: почалося відшарування сітківки, зір став падати, а згодом зник повністю.

— Чоловік не був готовий до таких випробувань, хоча ще до весілля я його попереджала, що можливий такий розвиток подій. Обіцяв, що все буде добре й що допомагатиме, але коли це сталося, зібрав валізи та поїхав до мами на Одещину, мовляв, це не для нього, — пригадує вінничанка.

До нового життя звикнути було дуже важко. Найбільше жінці запам’яталося, як вперше вийшла на вулицю з палицею.

— Донька відвідувала дитячий садочок поруч із нашим будинком. Потрібно було її забрати. Мені принесли тростину, вийшла навпомацки з під’їзду, а далі по пам’яті: бордюр, дерево, поворот. Було дуже страшно. Але опанувала себе і дісталась садочка. Дорогою назад розповідала доньці, куди йти, бо пам’ятала Вінницю. Найважче було пояснити їй, що зі мною. Маргарита приносила додому купу фломастерів і питала, який колір подобається, а я його не бачила, мусила крізь сльози усміхатися. Виникали думки вкоротити собі віку. Але як? Донька прийде, а мами нема? — ділиться сумними спогадами Анна.

Тоді жінка вирішила, що повинна жити заради дитини. Влаштувалася на роботу пакувальницею на виробниче підприємство Українського товариства сліпих і переїхала в гуртожиток, бо орендувати квартиру було надто дорого.

 Старшу доньку бачила востаннє сім років тому. Нині Маргарита вже у четвертому класі, мріє бути офтальмологом, аби повернути мені зір.

— Там мала змогу не лише заробляти кошти, а й почуватися потрібною. Колеги знали, що я граю на гітарі та співаю. Тодішній заступник директора обласного УТОСу Костянтин Ільніцький запропонував мені познайомитись з двома творчими хлопцями. Ми почали працювати й у травні 2017–го створили перший інтегрований рок–гурт в Україні «Мій дотик». Інтегрований — означає, що кожен із нас має якісь вади, інвалідність. Назву обрали не випадково, адже саме через дотик ми одне одного розуміємо та відчуваємо, а через нашу музику можемо доторкнутись до інших сердець, — каже жінка.

Реклама Google

Дебютувала група на вечорі пам’яті Кузьми Скрябіна в центрі Вінниці. Музиканти грали наживо біля місцевої вежі.

— Після вуличних концертів про нас почали говорити й стали запрошувати на місцеві, а потім і всеукраїнські фестивалі. Часто виступали у театрах та на літературних вечорах. Маємо вже два відеокліпи. Два роки тому мені навіть вдалося здобути Гран–прі фестивалю Iveria Brilliant. Це аналог «Євробачення», тільки серед музикантів з особливими потребами, — розповідає вінничанка.

Крім того, жінка нарешті знайшла своє щастя в особистому житті. Зі своїм другим чоловіком, Богданом, познайомилась на з’їзді, де зібрались люди з різними вадами та волонтери.

— Цілий вечір розмовляли, а потім він рік та три місяці шукав мій номер. Згодом зустрілися ще на одному фестивалі, після якого Богдан повіз знайомого чоловіка на візку додому. І тільки він пішов, чомусь відчула порожнечу всередині. Знайшла його контакти й сама подзвонила. Почали зустрічатись, і одного дня він заявив, що хоче завжди бути поряд. Разом ми вже чотири роки. Маємо донечку Яну, якій скоро виповниться рік. Чоловіка та дитину ніколи не бачила. Якими я їх уявляю? Своїми. Старшу доньку бачила востаннє сім років тому. Нині Маргарита вже у четвертому класі, мріє бути офтальмологом, аби повернути мені зір, — розповіла Анна.

…Але поки що всі плани наших героїв обірвала путінська орда.

Останні новини війни:

Усі новини російсько-української війни – тут. 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel