Людмила Олександрівна і Володимир В’ячеславович – наші щирі прихильники.
Відомий волинянин Володимир Банада: «Тисячу від «Волині» віддамо на зміцнення нашої армії»
Коли стало відомо, що подарунок* від редакції дістався лучанці Людмилі Банаді, то ми зателефонували жінці, аби домовитися про зустріч. Людмила Олександрівна, почувши про «щасливий білет» і про те, що хочемо вручити їй гроші, сказала: «Чоловік до вас зайде – такий же ваш читач, як і я. Він якраз у центрі міста. Ви його добре знаєте»
Справді, за якийсь час двері редакційного кабінету відчинив відомий не тільки журналістам, а й усім волинянам Володимир Банада — рухівець, який був біля витоків боротьби за незалежність України, багато років очолював Волинську крайову організацію НРУ. А ще, виявилося, — давній шанувальник нашої газети, з яким цікаво було поспілкуватися і про газету, і про те, що переживає зараз український народ.
– Із початку 1960–х років, коли пішов у перший клас, усвідомлено пам’ятаю, що в нашій сім’ї завжди була «Волинь» — на той час «Радянська Волинь», з якою я ріс. Коли ми з Людмилою одружилися (були однокласниками — закінчили п’ятнадцяту школу) й почали жити окремо від батьків, то ця традиція збереглася: ми передплачували газету, яку дуже любимо.
Володимир В’ячеславович з приємністю згадує кінець 1980–х — початок 1990–х років, коли з однодумцями боровся за відновлення незалежності України. Пригадує зустрічі зі світлої пам’яті Полікарпом Шафетою, який редагував «Волинь», згодом — його наступником Степаном Сачуком, а також із багатьма журналістами, котрі творили видання, що стало літописом історії краю.
– І сьогодні, — каже наш шанувальник, — газета тримає нас в курсі політичних питань, всебічно висвітлює суспільно–громадське життя. Й навіть допомагає в господарських справах своїми порадами стосовно того, як хазяйнувати в саду й на городі… Ми з дружиною вже зробили внесок на допомогу нашій армії, і тисяча від «Волині» теж піде на перемогу.
— Я вірю, — сказав Володимир Банада, — в нашу перемогу. На превеликий жаль, дуже високою ціною вона нам дасться.
Як людина, котра стояла біля витоків боротьби за незалежність нашої держави, Володимир Банада з болем говорить:
– Я був упевнений, що за тридцять років Україна буде розвинута, економічно потужна, житиме в сім’ї демократичних європейських країн. Серце крається від того, що ворог робить із нашою державою. Ми бачили, що дуже велика історична небезпека завжди була з боку нашого північного сусіда — росії. І ознаки того, що нам потрібно якнайшвидше, як говорив покійний В’ячеслав Чорновіл, йти геть від нього в державному, суспільному сенсі, тримаючи курс на європейську сім’ю демократичних народів. А ще Чорновіл був переконаний, що треба нести українство на Схід України, в Крим, щоб там люди знали, чиї вони, де їхнє коріння. Сьогодні, не звинувачуючи нікого конкретно, скажу, що в першу чергу влада не звертала на це уваги. І залишився якщо не повністю, то частково так званий «рускій мір». І от той «рускій мір» тепер вилазить нам боком. Боляче бачити ракетні удари по Харкову, Маріуполю, Бердянську… Будучи заступником голови Волинської обласної ради, я не раз возив делегації на Донбас, зокрема, коли Луганськ відзначав 70–річний ювілей, Донецьк — 75–річчя. І у Волновасі був. Ми зустрічалися з хорошими людьми, які вишиванки одягали, співали українські пісні. Ніколи не міг подумати, що з’являться так звані ДЛНР з лютою ненавистю до нас, що саме у Волновасі у травні 2014–го будуть перші втрати на Сході України — загине стільки волинян, що сьогодні ворог рівнятиме із землею наші міста…
Читайте також у нас: «Керівник легендарного волинського хору «Посвіт» Алла РАЙТЕР: «Мої бандерівці рвуться діяти»».
І все таки на оптимістичній ноті закінчилася наша розмова.
– Я вірю, — сказав Володимир Банада, — в нашу перемогу. На превеликий жаль, дуже високою ціною вона нам дасться. Хоч це сумно, але війна згуртує народ, і нарешті Україна стане єдиною, й свою землю ми повернемо.
* – під подарунком мається на увазі придбання товару за 0,01 гривні.
Ваша передплата – це наші снаряди в інформаційній війні з російським окупантом! Биймо ворога разом!
Читайте також у нас: «Рашисти розстріляли волонтера в інвалідному візку – героя «Цікавої газети на вихідні»».
