Волинянин Владислав Пасевич, який був уже записаний у «двохсоті», вижив!
Мужній захисник із Любешова одержав важке поранення, захищаючи Маріуполь, і зараз перебуває на лікуванні в одному із госпіталів
Любешівська газета «Нове життя» розповіла нещодавно, що в шпиталі Владислав зустрівся із своїм земляком, другом, лікарем-травматологом Михайлом Денисюком. Цією історією в соцмережах поділилася Ольга Корець із Любешова. На лікування та реабілітацію бійця, зазначалося, потрібні великі кошти. Тож допомогти воїну може кожен. Номер картки 4149629342210994 (Пасевич (Батичко) Орина Богданівна — дружина)…
Як зазначалося в газетній інформації, «Нове життя» свого часу уже розповідало про Владислава Пасевича. Сьогодні, читаючи публікацію журналістки Мирослави Струк, бачиш, як із хлопчика виростав герой-захисник.
У вересні 2019-го відбулася зустріч із Владиславом, коли він був у черговій відпустці. На той час він майже два роки служив у спецпідрозділі «Азов». А шлях до цього був таким. Закінчивши одинадцять класів Любешівської НВК, хлопець продовжив навчання у Рівненському університеті, опановуючи психологію. Коли в Україні почалася Революція гідності, він на Майдан не їздив, бо на той момент, за його словами, ще не був до цього готовий. Але згодом увійшов до цивільного корпусу «Азову» і займався громадською роботою (це був збір коштів, військовий вишкіл, навчання володіння зброєю).
Я ж відразу знав, що піду, хоч спочатку батьки боялися, переживали. Контракт у мене підписаний на три роки. Та й надалі хочу будувати кар’єру військового.
Закінчивши університет, Владислав вирішив служити і в 2017-му підписав контракт із Національною гвардією. Після двох з половиною місяців курсів молодого бійця разом із побратимами вирушив у Маріуполь. Чому обрав такий шлях у житті? На це запитання відповідь була така: «Багато чоловіків не хочуть іти служити, шукають вихід, як ухилитися від цього громадянського обов’язку. Я ж відразу знав, що піду, хоч спочатку батьки боялися, переживали. Контракт у мене підписаний на три роки. Та й надалі хочу будувати кар’єру військового».
По життю Владислав, як сам говорив, типовий націоналіст. Підтримує все українське та намагається на війні бути максимально проукраїнським. Він розповідав: «Населення в Маріуполі переважно російськомовне. Але зміни на краще є однозначно. Приємно, коли заходиш у магазин чи заклад громадського харчування, говориш українською, а тобі відповідають теж рідною мовою».
… Сьогодні в місті Маріуполі ворог спричинив найбільшу гуманітарну катастрофу. Не в змозі перемогти українську армію, в якій такі герої, як Владислав Пасевич, загарбники бомблять цивільне населення, блокують гуманітарну допомогу. Папа Римський Франциск назвав Маріуполь «містом-мучеником лютої війни, яка спустошує Україну».
Марина ЛУГОВА.
Читайте також у нас: «Волинянин Семен на трофейному російському танку лушпашить ворога! (Відео)».