Ключі від авто Володимир Яренчук (праворуч) вручив новим власникам — прикордонникам.
«Посіяти в тилу хліб – головне завдання воєнного часу»
У цьому впевнений директор фермерського господарства «Перлина Турії» Ковельського району, депутат Волинської обласної ради Володимир Яренчук
Так склалося, що впродовж кількох останніх років часто брала інтерв’ю для нашої газети в цього керівника однієї з найкращих сільськогосподарських структур Волині саме першого місяця весни. Нинішня наша розмова – з присмаком війни
«Взялися за виготовлення тушонок для армії»
– Біда постукала в кожну українську оселю – байдужих до таких жорстоких атак, руйнації, нелюдських знущань, звірств, напевно, не було. З першого дня нападу росії наше господарство не стояло осторонь, а відразу долучилося до активної роботи. Коли по всій трасі від Ковеля до Ратного почали зводити блокпости, рити протитанкові рови — мали за обов’язок забезпечити тероборонівців і добровольців гарячою їжею, – розпочав Володимир Арсентійович. – Виділяли пальне бійцям тероборони та поліції і продовжуємо це робити. В компанію Євгена Дудки «Волинь-Зерно-Продукт» поставили 100 тонн пшениці на суму 850 тисяч гривень на борошно для потреб армії.
– «Перлина Турії» – серед тих, хто вважав, що не може бути господарство повноцінним без тваринництва. Воно виручає зараз?
Будуть зернові — буде хліб, буде кукурудза — буде м’ясо і молоко.
– А яке харчування без м’яса? Тому в господарстві взялися за виготовлення тушонок для армії. Вже відправили більш як тисячу банок. Беремося за виконання завдання — виділити 5 тонн яловичини для виготовлення консервів.
– Наша область приймає багато переселенців, які виїжджають з місць бомбардувань. Як їх підтримуєте?
– Щодня до Ковеля потягом і на авто прибувають люди різного віку із найбільш постраждалих територій. Діти, внуки, працівники нашого господарства волонтерять, допомагаючи їм оговтатися від тривалого перебування в стресовому стані в підвалах — без води, їжі, медикаментів. Наші люди їх одягають, годують, забезпечують усім необхідним, надають житло. Ми виділяємо продукти харчування.
Коли розмовляли з Володимиром Арсентійовичем, до нього якраз прибув заступник начальника Волинського прикордонного загону Роман Косміна. Директор передав прикордонникам свій «Форд Транзит», заправив авто, потиснув руку військовому, побажавши щасливої дороги і успіхів. А тоді мовив:
– Потреба в спеціальному транспорті під час воєнного стану велика. Тому схвально сприймаю зусилля депутатів, бізнесових структур, підприємств придбати необхідні авто. І долучився до збору коштів на придбання джипів за кордоном.
«Добре розуміємо важливість моменту: хороший солдат – нагодований солдат»
– Володимире Арсентійовичу, весна – завжди гаряча пора для аграріїв. А цьогорічна – просто екстремальна. Як плануєте провести кампанію?
– Одне з головних завдань для нас – вчасно посіяти. Хоч непросто буде це зробити в нинішніх умовах, але ми кинемо всі сили, бо знаємо, що країна, як ніколи, зараз вкрай цього потребує. Особливо коли через активні воєнні дії в деяких областях не зможуть вийти в поле. Добре розуміємо важливість моменту: хороший солдат – нагодований солдат.
– Чи маєте все необхідне для сівби?
– Головне – це пальне, якого при інтенсивності нашої роботи потрібно від 4 до 6 тонн на день. А загалом – це майже 150 тонн. Зараз шукаємо прийнятну ціну. Очікуємо на обіцянки уряду її зменшити. Сіяти, в принципі, маємо чим. Але бувають ситуації такі, які змушують зупиняти сільгоспроботи. Днями рухалася колона танків. Два з них стали якраз біля нашого села. Потрібна була технічна підмога. Перервали сівбу, притягли важку техніку на тракторну, відремонтували, залили повні баки дизельного палива. І – вперед! Що можемо, те робимо, – все для фронту й перемоги.
Тривалий час чекаємо поставок насіння кукурудзи й соняшнику, за яке ще за три місяці до війни перерахували більше 3 млн гривень. А ще на кілька мільйонів замовили засоби захисту та міндобрива. Теж не можемо дочекатися. На жаль, знаходяться недобропорядні бізнесмени, які хочуть обдурити, а тепер – списати все на війну. Не вийде — так чи інакше, ми будемо своє відстоювати. А сьогодні питання не лише в прибутках нашого господарства. Ми стоїмо на сторожі продовольчої безпеки всіх українців, і особливо тих, хто важкою ціною захищає від лютого ворога нашу землю. А будуть зернові – буде хліб, буде кукурудза – буде м’ясо і молоко.
Читайте також у нас: «Керівник легендарного волинського хору «Посвіт» Алла РАЙТЕР: «Мої бандерівці рвуться діяти»».
