Ада РОГОВЦЕВА: «Загинув хлопчик, з яким я мала зараз грати в Харкові...»

Ада Миколаївна перебуває в Україні і як може допомагає нашим захисникам. Про це вона розказала в ефірі національного телемарафону. Думаю, багато хто, почувши, що на зв’язку із телеведучими буде ця знаменита актриса, не відійшов від екранів. Адже ми знаємо, як Ада Роговцева проявила себе в останні вісім років. Вона відкидала будь-які, навіть «найшикарніші», пропозиції країни-агресора й засуджувала тих колег, які виступали в Росії з концертами. То що ж скаже про повномасштабну війну?

«Я була на передовій (в попередні роки війни. — ​Авт.). Я знаю, як хлопці мучилися, страждали. Тепер я знаю, як вони боронять нас. Яка це надпрекрасна сила, мужність наших людей, воїнів», «Я не можу відсторонитися, нічого не робити. Я волонтерю в хаті. Хлопці приходять митися, пратися. Я їм віддаю вже чисту білизну. Вони приносять в пакетику мокрі шкарпетки, то я їм з такою радістю віддаю ці чисті шкарпетки. Я їх годую. Поки у мене щось було, то варила своє. А тепер мені приносять — ​суп стоїть, каша, картопля, все готове. Вареників сьогодні передали. Я слідкую, щоб, як зайшли до хати, їм було і чисто, і ситно», — ​розповіла Ада Роговцева.

В її словах було те, що сьогодні може кожному з нас допомогти–підказати, як жити в час війни: «Коли нічого не робиш, тоді страшно. Коли вночі сидиш в підвалі, воно неприємно. А коли ти цілий день щось робиш — ​не страшно. І час біжить дуже швидко. Я горда тим, що люди, які на передовій, саме такі. Люди, які зараз зазнають страждань, такі. Це мужній, прекрасний народ».

Я почала вміти ненавидіти. Я дійсно ненавиджу вбивць. Я ненавиджу людей, які піднімають руки на дитячу лікарню. Які націлюють автомат на дитину, на безпорадну жінку. І на мого героя.

Роговцева також розказала, що її онук і зять — ​у добровольчих загонах. А донька і невістка організували волонтерський пункт, де дістають все, що можливо. «Мені зовсім не страшно, тому що я народилася оптимісткою. В останні роки в мені зародились якісь інші якості. Я почала вміти ненавидіти. Я дійсно ненавиджу вбивць. Я ненавиджу людей, які піднімають руки на дитячу лікарню. Які націлюють автомат на дитину, на безпорадну жінку. І на мого героя», — ​зізналася актриса.

А ще зірка театру й кіно поділилася тим, як війна внесла корективи в її творчі плани: «У нас зараз загинув 18-річний хлопчик. Я мала 18-го числа грати в Харкові. Там уже нема де грати якийсь час. Загинув хлопчик, з яким я мала грати виставу. Молода, світла, чиста людина. Його немає. Це як сина ховати. Я ховала сина, я знаю, який це біль. Цей хлопчик поводився до останньої миті свого життя, як герой», — ​розповіла Ада Роговцева. А підсумувала так: «Нам усім зараз щось казати дуже важко, тому що у нас стиснуті зуби. Стислі слова не хочуть виходити. Тільки почуття ненависті. Тільки бажання, щоб справедливість була встановлена. Щоб була правда на моїй українській землі».

А згодом українська акторка театру та кіно Ада Роговцева вкотре висловилася на підтримку України. В ефірі телеканалу Espreso.TV вона закликала росіян припинити жахіття. «Схаменіться, бо розплата буде страшною. І не в одному поколінні буде ця розплата. З тими, хто посягнув на цю землю, хто підняв руку на невинних людей», – сказала акторка. Ада Миколаївна розповіла, що її дитинство припало на період війни. Вона добре пам’ятає, як падали бомби та літали ворожі літаки. І сьогодні знову переживає цей жах, тепер з’явилася страшна ненависть до росіян, які нищать наші землі та вбивають мирних людей.

Українців Роговцева назвала чесними, чистими та добрими людьми. «Але коли вже в нас з’являється гнів і ненависть, то вони страшні. І я зараз тремчу від цього гніву на тих, хто не хоче, не може припинити війну або байдужий до того, що відбувається, до цього страхіття і жаху», – доповнила акторка.

Ада Миколаївна гірко переживає втрату близьких людей. За її словами, вона з багатьма попрощалася за час війни — з тими, кого добре знала та любила. «Це і військові, і просто мої колеги. Я змиритися з цим не можу», – сказала вона.

Актриса народилася, до речі, у Глухові на Чернігівщині — ​нині це Сумська область. Як-то стискається від болю її серце, коли чує, бачить, що ворог бомбить Суми, інші міста на Сході України!..

У середині 1970-х років я дивилася в Луцьку на сцені Волинського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка виставу «Варшавська мелодія» в головній ролі з Адою Роговцевою. І мала редакційне завдання взяти в народної артистки УРСР (звання заслуженої артистки вона одержала ще у 23 роки) інтерв’ю. Після спектаклю зустрілася з нею за кулісами, аби поспілкуватися. Пригадую, Ада Миколаївна, звичайно, говорила із захопленням про улюблену героїню — ​польську співачку Гелену, яка закохалася в радянського юнака (а це ж був час, коли в СРСР діяв указ про заборону шлюбів з іноземцями!), але скористалася нагодою сказати для преси і про свого чоловіка Костянтина Степанкова. Тоді якраз вийшов фільм «Дума про Ковпака», де він зіграв головну роль після деякого затишшя в кінематографі.

Згодом, коли з численних публікацїй ми всі дізналися й про особисте життя Ади Роговцевої, я зрозуміла, чому для неї було так важливо не обминути творчості чоловіка. Костянтин Степанков був єдиним коханням її життя. За словами актриси, це — ​любов з першого погляду. Він викладав у театральному інституті імені Карпенка-Карого, де вона навчалася. Пара одружилася, як тільки дівчина отримала диплом. Про нього вона не раз говорила: «Ми були зв’язані однією професією і розуміли одне одного». Актори прожили у шлюбі 46 років. І тільки смерть Степанкова розлучила їх.

Читайте також у нас: «Голлівудська актриса зворушливо зачитала вірш Симоненка «Люди – прекрасні» (Відео)​».