![Разом із сином прийняв перший бій і захистив Харків](https://volyn.com.ua/content/thumbs/750x500/3/nk/riqduo-zxhew4klwppi6brwq6hajgmrtd6p6nk3.jpg)
Полковник Олег Громадський так і не побачив, як його 22–річний син Євген за перший бій проти російських окупантів під Харковом отримав звання Героя України.
Разом із сином прийняв перший бій і захистив Харків
Полковник Олег Громадський не дожив до свого 49-річчя трохи менше місяця. 24 лютого, в день нападу росії на нашу країну, він був серед перших, хто став організовувати захист другого за величиною міста держави
«У перший день війни о 8–й годині ранку Олег В’ячеславович уже телефонував мені, казав, що треба терміново зібрати територіальну оборону, тоді зійшлося 40 людей. Він став поруч зі своїм сином, 22–річним Женею Громадським, лейтенантом Національної гвардії», — згадує волонтерка Ірина Білецька.
За її словами, Олег Громадський допоміг організувати захист міста та взяв керівництво першим боєм на себе, як людина, яка пройшла Авдіївку.
![Для нього слово «честь» означало все.](https://volyn.com.ua/content/thumbs/800x/y/5e/6bvxpc--1x0-600x818-a7hyj55ik4qa3qdiltq3lo6a2od6v5ey.jpg)
«Вранці 40 ворожих танків йшли трасою з Бєлгородського напрямку. Женя все зробив, як казав його батько: у районі П’ятихаток спочатку вони підбили перший танк, тоді останню машину–заправника, — продовжує волонтерка. — А потім почали палити танки, що були посередині. Підбили навіть «Град», розстріляли російських загарбників, двох взяли в полон. Саме вони зупинили ворога того ранку і не дали йому прорватися в місто».
Олег Громадський загинув уночі, коли на своєму джипі разом із Іваном Діденком із фонду «Громадянська самооборона» виїжджав з позицій. За словами Діденка, поряд працювали «Гради» ворога. «Ми проїхали повз підбиту техніку, уламками були пробиті колеса. Поруч почали детонувати ракети, що не розірвалися. Я вистрибнув праворуч із пасажирського сидіння, як потім зрозумів — вдало. А Олег стрибнув ліворуч із водійського. Як згодом з’ясувалося — невдало. Було кілька вибухів. Я вижив, а він ні», — описав події Діденко.
У перший же день війни просто підвівся з ліжка, взяв зброю і пішов воювати за Україну.
Олег Громадський був кадровим військовим, пройшов війну на Донбасі, захищав Авдіївку. Усі, хто його знав, кажуть, що він був неординарним командиром. «Таких, як він, – одиниці. Для нього слово «честь» означає багато. Все. Він завжди дорожив людськими життями. Він був другом, цінував роботу волонтерів, він був найкращим чоловіком і батьком», – відгукуються про нього побратими.
Волонтерка Ірина Білецька згадує кумедний випадок. Після того, як Громадського перевели на іншу посаду, бійці дуже хотіли його повернути. І ось до них приїхав перевіряючий, заходить, а в них у кутку кімнати, де зазвичай стоять ікони, — портрет Громадського, свічка та рушник. Перевіряючий запитує: «Що це таке? Чому?». А вони відповідають: «Це наш комбат, ми на нього молимося».
2019 року Олег Громадський вийшов на пенсію, знайшов цивільну роботу, займався охороною. Але те, що буде велика війна і треба готуватися до неї, він розумів. У перший же день нападу рф просто підвівся з ліжка, взяв зброю і пішов воювати за Україну.
Він так і не побачив, як за той перший бій його 22–річний син Євген отримав звання Героя України. Він би дуже ним пишався. «Я вважаю, що Олегу теж треба дати Героя, посмертно, він на це заслужив», — Ірина Білецька.
Марина ПЕТІК.
Джерело: obozrevatel.com.
Читайте також у нас: «З однією ногою і однією рукою воював за Україну. Рашисти цього не пробачили – розстріляли».
![Telegram Channel](https://volyn.com.ua/src/img/channel.jpg)