Щороку шанують пам’ять поважного земляка.
Автора славню волинського краю Степана Кривенького привітали з 81-річчям молитвою та піснею
На жаль, шанування Піснедарові линули у Вічність. Цьогоріч 15 вересня виповниться 30 років, відколи в ній оселилася душа Степана Кривенького - самодіяльного поета й композитора, заслуженого працівника культури України, почесного громадянина Волині, автора пісні «Волинь моя» й збірки його пісень із однойменною назвою
Відколи славнозвісного музиканта не стало, щороку в день іменин Степана Федоровича його могила розцвітає барвистими квітами поваги й усенародного визнання.
Цьогоріч ті квіти безкінечної туги солістові своїх доль, засновникові й керівникові-улюбленцю народного аматорського хору «Хлібодар» Будинку культури с. Вільхівка Степанові Кривенькому з неймовірною любов’ю до разом прожитих років першими принесли хлібодарівці на чолі з директоркою закладу культури Людмилою Процюк і теперішнім керівником «Хлібодару» маестро Володимиром Онищуком.
Разом стиха заспівали улюблені пісні неймовірно скромного й людяного Степана Федоровича, які він серцем написав для України, друзів, родини.
Своє шанування кумирові українців усього світу висловили головний редактор «Газети Волинь» Олександр Згоранець, менеджер відділу реклами цього найповажнішого волинського видання Микола Денисюк, секретар Горохівської міської ради Наталія Ковальчук, керуюча справами цієї ради Світлана Осоховська й начальниця оргвідділу Інна Сафонік.
Учасники церемонії покладання квітів до пам’ятника Степанові Кривенькому народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, провідний актор Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка Петро Панчук, завідувач відділу культури управління освіти, культури, молоді, спорту, соціального захисту та охорони здоров’я Горохівської міської ради Олександр Шепшелей, головний спеціаліст і спеціалістка цього відділу Василь Гриб і Марія Пилип’юк, хлібодарівці подарували доньці талановитого земляка, журналістці «Газети Волинь» Лесі Влашинець світлі спогади про її батька, незабутнього співця рідного краю.
Разом стиха заспівали улюблені пісні неймовірно скромного й людяного Степана Федоровича, які він серцем написав для України, друзів, родини. Як завжди, до сліз зворушливо пройнялися їхньою щирістю й вірою у найщасливішу долю рідної країни.
Читайте також: «Чого ти хочеш, Україно»: горохівські артисти у час війни вшанували пам'ять знаменитого композитора (Відео).
