Зеленська розповіла, коли востаннє бачилась з чоловіком та що говорить дітям про війну

Про це пише Таблоїд.

Дружина президента розказала, як почувалася у перший день вторгнення росії, що говорить дітям про війну та коли і через що вперше заплакала.

«Я добре пам’ятаю початок. Напередодні був звичайний робочий день і вечір. Діти повернулися зі школи, буденні домашні клопоти... Так, ми всі останні тижні жили в напрузі, всюди говорили про можливе вторгнення. Але до кінця не вірилося, що таке може статися. У ХХІ сторіччі? В сучасному світі?..», - зізналася перша леді.

«Я прокинулася від дивних глухих звуків. Десь між четвертою і п’ятою ранку. Не відразу навіть зрозуміла, що це вибухи… Чоловіка поруч у ліжку не було. Я встала - і побачила його: він був уже одягнений, в костюмі, як зазвичай. «Почалося», - все, що сказав», - згадала Зеленська. 

«Паніки не було. Розгубленість хіба. «Що нам з дітьми робити?» «Чекайте, я повідомлю. Про всяк випадок зберіть речі першої необхідності та документи». І він вирушив з дому», - додала вона. 

На запитання, що вона говорить 9річному сину та 17-річній доньці про війну, перша леді сказала:

«Дітям не треба нічого пояснювати, вони все знають, як і кожна дитина в Україні. Все розуміють і відчувають. Звісно, війна - це не те, що треба бачити дітям. Але вони дуже чесні й відверті. Від них нічого не приховаєш. Тому найкраща стратегія - правда. Отже, з дочкою та сином обговорюємо все, що відбувається. Намагаюся відповідати на запитання. Взагалі, стараємося говорити. Бо проговорювати те, що болить, не мовчати в собі – це така перевірена психологічна стратегія, вона працює». 

Нам з дітьми було наказано переміститися в безпечне місце. Якщо в Україні взагалі можливо зараз знайти абсолютне безпечне місце…

Кажучи про те, як їй вдавалося дати раду емоціям у перші тижні війни, Зеленська зауважила: «На емоції часу не залишалося. Треба було дбати про дітей, їхній емоційний стан насамперед. Тому я намагалася бути впевненою, енергійною, навіть усміхалася, пояснюючи їм, чому треба спускатися в підвал, чому не можна вмикати світло. Оптимістично відповідала на запитання, коли ми побачимо тата: «Авжеж, скоро».

«У перші дні я сподівалася, що нам можна буде залишитися всім разом. Але офіс президента перетворився на військовий об’єкт. Президент з командою там і працюють, і живуть. Тому нам з дітьми було наказано переміститися в безпечне місце. Якщо в Україні взагалі можливо зараз знайти абсолютне безпечне місце… З того часу ми спілкуємося з Володимиром тільки телефонно», - зізналася перша леді. 

На запитання, яким є її життя зараз, Олена Зеленська зазначила: «Я зараз живу так само, як інші українці й українки. У всіх нас одне велике бажання - побачити мир. І я, як кожна мати й дружина, постійно переживаю за свого чоловіка і роблю все, щоб мої діти були в безпеці».

Згадуючи момент, який вона ніколи не забуде, перша леді розповіла: «Це сталося десь через тиждень після початку війни: коли я не бачила близьких, друзів - тільки дізнавалася телефоном, хто де, чи живий. Однієї миті я збагнула, що не знаю, чи побачу їх ще колись знов - тих, кого люблю, своїх! Це мабуть, був перший раз, коли я заплакала, вперше дала волю емоціям. Не витримала».

«Я назавжди запам’ятаю усіх своїх знайомих і друзів, чоловіків і хлопців у військовій формі. Назавжди запам’ятаю, які сміливі в мене подруги! На що вони - такі тендітні й елегантні в мирний час - здатні, коли навкруги війна! Їхні історії надихають мене. Я так пишаюся ними. І мрію побачити їх знову», - зізналася дружина президента.