Двох синів російського добровольця поховали на Алеї слави в Західній Україні (Відео)
Батько вірить, що кров його дітей пролита за нашу Перемогу недарма
Ця патріотична й печальна історія належить Івано-Франківщині. Саме там, у Калуському район, жили, мріяли про сім’ю, про добрі зміни Роман та Леонід Бутусіни. Коли російські орки під проводом путіна масово полізли в Україну, хлопці пішли на війну. Служили за контрактом у Збройних силах ще з 2020-го року, воювали в зоні Операції Об’єднаних Сил. Інакше й бути не могло! Їхній батько Олег, уродженець Владивостока, у 2014-му став добровольцем АТО. І навіть коли через втрату паспорта чоловік не міг отримати українське громадянство, потерпав через бюрократію в нашій країні, він залишався вірним державі, яку зумів полюбити сам й передав це усій своїй багатодітній родині.
Місцевий люд щиро вболівав за сім’ю, яка відрядила на війну аж двох синів. Знали, що захищати Україну Леоніду й Роману випало на Чернігівщині — на напрямку, де розгорнулися найжорстокіші бої. Родина, сусіди, знайомі — усі до останнього сподівалися на диво: що хлопців оминатимуть кулі й уламки снарядів і вони повернуться додому живими. На жаль, сталося інакше — й одного похмурого дня громада одягла жалобне вбрання. Тисячі людей прийшли провести захисників в останню путь, стали на коліна… А батько Олег Бутусін, попри непоправне горе, знайшов у собі сили поїхати й знайти те місце, де мужньо боролися його найстарші діти. З Івано-Франківщини заїхав аж у чернігівську Лукашівку. Для чоловіка це місце болю. Однак він показує, що тримається:
— Тут мої сини прийняли останній бій. Тож поставили хрест. Ми знаходимо гільзи, магазини, запали від гранат — мої хлопці билися до останнього. Я бачив, як вони лежали, які у них були поранення… У бронежилеті — три дірки від великокаліберного кулемета. Я землю забрав, бо вона просякнута їхньою кров’ю. Висиплю на могилу. Це для мене — святе все. Знаю, що мої сини — в Бога прославлені, бо вони померли не боягузами, а героями.
Коли через втрату паспорта чоловік не міг отримати українське громадянство, потерпав через бюрократію в нашій країні, він залишався вірним державі, яку зумів полюбити сам й передав це усім своїм десятьом дітям.
Роман та Леонід в останньому своєму бою спалили ворожу БМП і підбили танк окупантів. Загинули як герої… Побратим полеглих розповідає, що були разом до кінця:
— Противник із величезним людським ресурсом та суттєвою перевагою у техніці, живій силі пішов у наступ із трьох напрямків. Хлопці разом були там, боролися до кінця і загинули в бою в один час. Відбивалися дуже хоробро. Підбили ворожу БМП власноруч, а надалі їх оточили, і там шансів вижити уже не було», — каже побратим полеглих.
Населений пункт, який обороняли герої, був окупований російськими солдатами, тож братів майже місяць не могли знайти. Поховали Романа та Леоніда у Калуші на Алеї слави. Олег Бутусін з родиною оплакує дітей і вболіває за нашу Перемогу:
— Що тут ще можна сказати? Це страшно і боляче. Не дай Боже комусь побачити своїх синів у такому вигляді. Ваша кров, мої дорогі кохані діти, була пролита недарма, а заради нашої Перемоги над росією…
У чоловіка залишилося десятеро дітей. Один із них також воює за Україну. Олег Бутусін каже, що після похорону планують повертатися на війну.
Софія ГАВРИЛЮК.
Читайте також у нас: «Ціна свободи: У боях з орками загинула військова медик, мати 12 дітей (Фото)».