Герой із Полісся знищив дві БМД і більше 10 москалів

Герой-десантник із Волині обіймав одну з ключових посад у бойових підрозділах львівської 80–ї окремої десантно–штурмової бригади Десантно–штурмових військ ЗСУ. На початку квітня брав участь у наступальних діях на півдні України. Бійці мали закріпитися в одному з населених пунктів. Однак противник, щоб зірвати наступ, кинув назустріч танки, бронетехніку та чимало живої сили.

– Зав’язався важкий бій, – розповідає офіцер із позивним Одін, друг та безпосередній командир Володимира Балюка. – Несподівано на правому фланзі з’явилася ворожа бойова машина десанту, яка йшла прямо на наші позиції. Володимир помітив та відразу «підсмажив» її із протитанкового комплексу JAVELIN. За кілька хвилин з’явилася ще одна БМД противника. Сержант миттєво схопив до рук британський NLAW та підбив другу «беху». Ворожа контратака захлинулася.

Рашисти почали відступати, прикриваючи свій відхід вогнем з усього наявного озброєння. Саме в цей момент Володимир і отримав смертельне осколкове поранення. Загалом під час того бою штурмова група, якою командував сержант Володимир Балюк, знищила 4 БМД та багато окупантів, а інші підрозділи львівської окремої десантно–штурмової бригади спалили 5 російських танків та ліквідували кілька десятків живої сили росіян.

Він конкретно знав, що робити, коли і як. З ним дійсно можна було йти в розвідку і нічого не боятися.

Бойові побратими одразу пообіцяли помститися за смерть волинянина, якого дуже цінували. «То був потужний боєць нашого підрозділу, — розповідає інший десантник. — Він конкретно знав, що робити, коли і як. З ним дійсно можна було йти в розвідку і нічого не боятися, він постійно підтримував усіх усмішкою. Перед боєм багато хто нервував, хтось молився, а Балу (псевдо Володимира) казав: «Та все буде нормально».

Побратим також пригадав, що у ніч перед штурмом він розмовляв із Володимиром і той сказав: «От закінчимо війну, одружуся, заведу дітей».

– Отак ми поговорили з ним… – розповів боєць. – Балу був класний! Молодий, спортивний, не пив, не курив, щоранку займався спортом. Мені досі не віриться, що його з нами нема. Я чомусь думаю, що Володя все одно десь тут поруч, просто ми його не бачимо. І вже з неба він буде допомагати нам далі знищувати ворога та гнати його з нашої рідної землі.

На малій батьківщині Володимира Балюка звістка про його загибель принесла односельчанам величезну тривогу і біль. Директор Сереховичівського ліцею Євдокія Романюк висловила найщиріші співчуття близьким захисника на своїй сторінці у фейсбуці. «Загинув випускник нашої школи Володимир Балюк. Це велика втрата для рідних, для всіх нас, хто пам’ятає його завжди усміхненим та життєрадісним, патріотом своєї Батьківщини, своєї рідної землі. Він боронив країну та її громадян. Бився за свободу та територіальну цілісність нашої держави! Він Герой, який віддав своє життя за кожного із нас».

За виявлену особисту мужність і героїзм, стійкість та рішучість під час відсічі і стримування збройної агресії рф, сержант десантно–штурмової роти Володимир Балюк представлений до звання «Герой України» (посмертно).

Дарина КОШОВА, Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ. За матеріалами armyinform.com.ua, novyny.live.

 У боях за Україну загинули мужні сини Волині:

Олександр ТАРАСЕНКО – доброволець, житель міста Нововолинська;

Олександр МАРТИНЮК – доброволець із села Поступель на Ратнівщині;

Володимир РЯБЧЕВСЬКИЙ – військовий із села Садів Луцького району;

Андрій РУДІН – сержант, житель села Волошки Ковельського району;

Сергій ПЯНТКОВСЬКИЙ – боєць із міста Луцька;

Борис КОБЗАР – військовий із села Туличів, що на Турійщині.

Вічна слава Героям!

Читайте також у нас: «Володар єдиної української медалі в Пекіні-2022 велику частину грошей за неї віддав на смерть путіна».

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.