Роман впевнений, що наші діти житимуть у нормальній країні та з правильними цінностями.
Ангел, бо рятує Україну від путінських чортів
Ранок 24 лютого для штаб-сержанта Романа Гришака розпочався з команди зайняти оборону та не допустити прориву противника. З того моменту, як прийняли перший бій, напруга для всього підрозділу не знижується і той «ранок» тягнеться вже майже два місяці. Завдяки впевненим та професійним діям Романа було неодноразово зупинено просування ворога та завдано суттєвих втрат в особовому складі й техніці на Сумщині, зокрема поблизу Глухова, Батурина та на інших позиціях
На бойовий шлях Ангел, таке псевдо в Романа Гришака, змушений був вийти ще у 2014-му. Тоді сумчанин Роман Гришак, який у 1999 році здобув фах фельдшера, добровільно пішов під час першої хвилі мобілізації, щоб відстоювати незалежність своєї держави. Спочатку перебував у Сумському прикордонному загоні, і вже навесні 2014-го підрозділ був відряджений для підсилення до луганських прикордонників.
Згодом Роман поповнив лави 58-ї мотопіхотної бригади, де обіймав посаду командира відділення протитанкового кулеметного взводу одного з підрозділів. У той час тривали активні бойові дії в місті Авдіївка Ясинуватського району. Гарячі серпневі дні 2016 року. Тоді підрозділи вже були виведені на правий фланг, ближче до шахти «Бутівка». Бійці заходили на нові позиції, окопувались, закріплювались на території. Але ворог почав гатити з важкого озброєння. Певний час тривав мінометний обстріл мінами 120 мм з боку «Мельниці». Окупанти спробували підключити танки з наміром вибити цю бригаду. Але їм те зробити, на щастя, не вдалось. Хлопці змогли втримати позицію.
Завдяки відповідальності та рішучості Романа, який звик виконувати поставлені завдання за будь-яких умов, він став для своїх підлеглих не просто взірцем для наслідування, а й справжнім ангелом-охоронцем.
Нині ж у боротьбі проти рашистів досвідчений штаб-сержант знову проявив себе як вмілий командир.
— Головне для усіх зараз — триматися разом. Перемогти у війні — це далеко не швидкий процес, тому треба набратися терпіння, — каже військовий.
— Для військових це широкомасштабне вторгнення теж стало дуже переломним, адже люди звикли до позиційної війни на Донбасі, коли є певний комфорт: облаштовані позиції, обладнані вогневі точки, налагоджені всі види забезпечення, тепло-добро. А тут уже геть інші завдання, потрібно швидко приймати рішення, від яких залежить не одне життя. Ось люди і показують себе із найкращого боку, проявляється справжня сутність як військових, так і цивільних. Ті, хто раніше не дуже вирізнявся зібраністю та цілеспрямованістю, виявляються геть іншими людьми, — говорить Роман.
Він також запевняє, що найбільшим випробуванням для кожного українського захисника є переживання за своїх рідних та близьких.
— Моя дитина у трирічному віці підходить до дружини зі словами: «Мамо, не бійся, це стріляють далеко від нас». Вона ще не вміє добре говорити, але чудово знає, куди треба бігти в разі обстрілу. Це найстрашніше, — ділиться думками Ангел.
Він також говорить, що ніхто з нас не звик до війни, бо до неї неможливо звикнути і пристосуватися. Але переконаний — завдяки єдності українців усі зрозуміли, що перемога для нас обов’язково настане.
— Головне для усіх зараз — триматися разом. Перемогти у війні — це далеко не швидкий процес, тому треба набратися терпіння, — каже військовий.
А ще Роман впевнений, що все зруйноване буде відбудовано, а наші діти вже житимуть у нормальній країні та з правильними цінностями. І саме такі, як він, сьогодні ціною власного життя виборюють право для України на її майбутнє.
Указом Президента України від 26 березня 2022 року штаб-сержанту Романові Гришаку присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Наталія ЗАДВЕРНЯК, кореспондент АрміяInform.
Читайте також на volyn.com.ua: «Найспівучіший боєць Юрій Городецький захищає Україну разом із батьком та дружиною (Відео)».
