Наразі жінка проходить реабілітацію у Дніпрі, чекає на протезування у Німеччині та показує своє нове життя у ТiкТок, де зареєструвалася після пережитого.
«Я побачила, що не маю ніг»: медсестра розповіла, як підірвалась і вижила
Оксана Баландіна до 24 лютого жила звичайним життям, працювала медичною сестрою у дитячій лікарні Лисичанська
На початку березня лікарняне містечко обстріляли російські окупанти, які вторглися до України. Відтоді жінка на роботу не виходила і разом з родиною ховалася від обстрілів у підвалі.
Так тривало до 27 березня, коли Оксана отримала мінно-вибухову травму, наступивши на невідомий предмет. Лікарі зробили їй чотири операції. Ампутували дві ноги та пальці лівої кисті.
Про жінку та її нове життя написало видання «Свои.City»і нформує ТСН.
Наприкінці березня у Лисичанську, який розташований у Луганській області, де на той час вже йшли запеклі бої, магазини та аптеки майже не працювали і були проблеми з продуктами. Їжу та ліки до міста завозили волонтери і того дня Оксана з чоловіком як раз ходила отримувати гуманітарну допомогу. Повертаючись додому, вони вирішили скоротити дорогу, пройшовши за річкою. Цей шлях вона знала з дитинства.
Я повернулася розповісти про свою знахідку - і одразу ж злетіла в повітря.
«Я йшла трохи попереду і побачила в землі снаряд, що стирчить. Чоловік йшов ззаду, говорив з другом. Я повернулася розповісти про свою знахідку - і одразу ж злетіла в повітря. Чоловік злякався, підбіг до мене і почав перемотувати кінцівки, що кровоточать. Швидка приїхала швидко, але лікарі відмовилися мене забирати. Не захотіли спускатися до ґрунтової дороги. Вони чекали на рятувальників, які винесуть мене», - розповідає дівчина.
Не чекаючи рятувальників, чоловік Оксани з вітчимом винесли її самі. У машині швидкої, згадує жінка, вона почала задихатися. До лікарні її довезли у критичному стані зі значною втратою крові.
«Вранці 28 березня, виспавшись і відпочивши від операції, я побачила, що я не маю ніг. Лікарям довелося ампутувати їх на третину стегна. На лівій руці залишився тільки великий палець. Коли все трапилося на дорозі, я кричала, просила мене вбити. Мені не хотілося жити, не хотілося, щоби діти бачили мене з інвалідністю. Але завдяки підтримці рідних, знайомих та незнайомих людей, у мене відкрилося друге дихання. Я житиму заради своєї сім'ї», - розповідає Оксана.
Наразі жінка проходить реабілітацію у Дніпрі, чекає на протезування у Німеччині та показує своє нове життя у ТiкТок, де зареєструвалася після пережитого. Свій акаунт Оксана підписала: «Нове життя, головне не здаватися».
