Курси НБУ $ 41.40 € 45.14
Закрили на місяць у підвалі, катували і змушували співати гімн росії

Коли рашисти почали зганяти селян у підвал, люди думали, що їх там розстріляють. Але орки не стали всіх вбивати, бо воліли знущатися...

Фото з фейсбук-сторінки Анни ПОНОМАРЕНКО.

Закрили на місяць у підвалі, катували і змушували співати гімн росії

Село Ягідне розташоване за 150 кілометрів від Києва. Після окупації його назвали «Чернігівською Бучею». Там усіх мешканців орки закрили в одному льосі. З людей знущалися, грабували і знищували їхні будинки. 11 бранців не витримали тортур…

Ягідне ворожі війська окупували 3 березня. Спочатку село обстріляли з артилерії. Налякані жителі ховалися від обстрілів у погребах. Невдовзі під хатами вже гуркотіли російські танки: зносили паркани, заїжджали в двори.

Між будинками рашисти копали земляні укріплення, окопи і рови для важкої техніки. Вони перетворювали село на фортецю, позаяк планували лишитися там надовго.

На третій день окупації понад три сотні жителів Ягідного загарбники зігнали з усіх хат і під дулом автоматів звезли до підвалу місцевої школи, де облаштували свій штаб. Свої дії не пояснювали, лиш декому казали, що прийшли їх визволяти від «нацистів».

За словами місцевих, в Ягідному російські загарбники вбили кілька десятків людей. Їхні тіла після звільнення села знаходили в братських могилах.
За словами місцевих, в Ягідному російські загарбники вбили кілька десятків людей. Їхні тіла після звільнення села знаходили в братських могилах.

 Найменшому із 360 бранців було три місяці, найстаршій — ​93 роки.

Люди жили в підвалі майже місяць. Спали сидячи, в туалет ходили на відро, голодували. В закритому приміщенні не було чим дихати. Через тісноту майже не рухались, у багатьох віднімало ноги. На двір орки випускали лиш раз на день – в туалет або приготувати на вогнищі якусь юшку. Харчів було дуже мало. Голодні діти просили в дорослих їсти, а дати не було що.

Одна з жінок намагалася піти додому, щоб взяти речі для дитини, то їй сказали: «Співай гімн росії, тоді підеш». Вона цього не робила. Від задухи в підвалі померло 11 людей. Їхні тіла складали поруч і записували на стіні дату смерті».

Перша зустріч з російськими варварами була найстрашнішою: «Тримаючи на руках дитину, я впала на коліна і просила, аби тільки не стріляли в синочка».

Про пережите у тому пеклі розповіла жителька Ягідного Анна Пономаренко.

За її словами, перша зустріч з російськими варварами була найстрашнішою: «Тримаючи на руках дитину, я впала на коліна і просила, аби тільки не стріляли в синочка. Потім нас закрили в погребі на дві доби. На моє прохання принести горщик для дитини, окупант погодився, але дістав гранату і сказав, що коли йому не сподобаються мої рухи – кине гранату».

Виїхати з села орки нікому не дозволили, навіть мамам з малюками. Росіяни зняли з автомобілів акумулятори, пробили колеса. Про «зелені» коридори чи евакуаційні рейси в селі не чули.

Реклама Google

Анна Пономаренко пригадує, що коли росіяни несли втрати, то їх із підвалу могли взагалі не випускати: «Літні мешканці села там втрачали здоровий глузд, а згодом помирали. Діти в цей час перебували поруч із трупами. Їхні тіла могли лежати в погребі впродовж 10 днів. У людей набрякали ноги і кровоточили. Антисанітарія, страшний кашель, невідоме висипання на шкірі...»

Доки були закриті, російські дикуни грабували в селі хати – вивозили меблі, техніку, одяг, крали навіть труси і шкарпетки.

3 квітня українські військові звільнили Ягідне та інші населені пункти поблизу головної траси на Чернігів. Анна Пономаренко каже, що відчуття щастя від зустрічі зі ЗСУ в той день описати словами неможливо...

За матеріалами Громадського, Суспільного, сайту «Бабель» та розповіді жительки села Ягідне Анни Пономаренко у фейсбуці.

Олена БОРИСОВА.

Читайте також на volyn.com.ua: «На Волині обрали голову обласного осередку НОК України (Фото)».

Telegram Channel