Усе почалось з маленького непорозуміння і дійшло до великої суперечки...
«Ніколи більше не хочу його бачити!»
Це було не так давно. Двоє братів, які жили в сусідніх садибах, якось посперечались. Це була перша серйозна суперечка, яка трапилася за сорок років, відколи вони разом, пліч-о-пліч, обробляли свої поля, ділячись технікою і обмінюючись зібраним врожаєм та іншим добром. І раптом ця довга і плідна співпраця припинилась. Усе почалось з маленького непорозуміння і дійшло до великої суперечки між ними, аж поки не вибухнула сварка із взаємним обміном гострими словами, після якої були тижні мовчанки
Одного ранку хтось постукав у двері до Луїса. Відчинивши, він побачив чоловіка із столярним інструментом.
– Я шукаю роботу на декілька днів, – сказав чужинець, – можливо, у вашій садибі потрібно щось полагодити, я міг би стати вам у пригоді.
– Так, – відповів старший брат, – я маю для вас роботу. Погляньте – на тому боці потічка стоїть садиба, там живе сусід, насправді це мій молодший брат. Ще минулого тижня між нами була прекрасна лука, а він узяв бульдозер і повернув русло потоку так, щоб він нас розділяв. Можливо, зробив це, щоб мене розізлити, але я йому влаштую щось краще. Бачите цю гору дерев’яних відходів поряд зі стодолою? Хочу, щоб ви збудували огорожу заввишки два метри, ніколи більше не хочу його бачити!
Столяр сказав йому:
– Гадаю, що розумію вашу ситуацію. Покажіть мені, де і гвіздки, і палиця, щоб робити ямки для стовпів, і я здам вам роботу, якою ви будете задоволені.
На заході сонця, коли фермер повернувся, столяр якраз закінчив свою роботу. Побачивши її, фермер витріщив очі і роззявив рота.
Старший брат допоміг столяру зібрати всі необхідні матеріали і пішов із садиби на решту дня, щоб зробити закупи в місті.
Столяр важко працював цілий день — вимірював, пиляв, забивав гвіздки…
На заході сонця, коли фермер повернувся, столяр якраз закінчив свою роботу. Побачивши її, фермер витріщив очі і роззявив рота.
Жодного двометрового паркана не було. Замість нього над потічком стояв міст, який з’єднував обидві садиби.
У цей момент його сусід, молодший брат, вийшов зі своєї садиби й, обійнявши брата, сказав йому:
– Ти – велика людина, ти збудував цей прекрасний міст після всього, що я тобі заподіяв і наговорив!
І тоді брати помирились.
Аж тут вони побачили, що столяр збирає свої інструменти.
– Ні, зачекай, залишся ще на декілька днів! У мене для тебе багато задумів, – сказав старший брат до столяра.
– Я б з радістю залишився, – відповів столяр, – але… мені треба збудувати ще стільки мостів!
Невідомий Автор.
А який міст треба збудувати вам
Росаріо ГОМЕС, оповідання «Міст» з книги «100 промінчиків світла. Притчі на щодень» (Львів, видавництво «Свічадо»)
Читайте також: ЗСУ на сході знищили за добу майже чотири десятки окупантів та склад з боєприпасами.
