Курси НБУ $ 41.88 € 43.51
Нафтова війна: чи зможе ЄС запровадити ембарго і покарати друзів путіна

Суперечки про нафтове ембарго точаться вже місяць.

Фото: ТСН.ua

Нафтова війна: чи зможе ЄС запровадити ембарго і покарати друзів путіна

Сьогодні, 16 травня, ЄС знову спробує вийти із глухого кута щодо запровадження ембарго на експорт російської нафти.

Суперечки про нафтове ембарго точаться вже місяць.  Це питання не просто розкололо ЄС, що знову ж таки грає на руку володимиру путіну. Дійшло навіть до скандалів та територіальних претензій. 

Водночас понад 50% російського бюджету - це саме доходи від експорту енергоносіїв. Кожного дня на постачанні нафти і газу до Європи росія заробляє майже $1 млрд. І, якщо не запровадити жодних обмежень, цього року путін заробить на 30% більше - понад $300 млрд. Можна навіть не сумніватися, що левову частку цих грошей він пустить на війну проти України. Для росії нафтове ембарго стане дуже потужним ударом. На Європу припадає 60% всього експорту російської нафти. Ще 50% - це російський дизель, що є продуктом нафтопереробки. Після запровадження ембарго путін все це втратить. Так, росіяни вже кричать, щоб перенаправляти свій експорт до Азії. Проте і зараз, коли ембарго ще немає, а окремі нафтогазові гіганти відмовляються працювати з російською нафтою, Кремль вимушений її продавати Китаю та Індії із $30-40 знижкою. ТСН.ua розбирався, чому ЄС не може просто відмовитися від російської нафти, хто гальмує це рішення, та коли Європа зрештою домовиться. 

Друзі путіна

Ще наприкінці квітня, коли на запровадження нафтового ембарго проти росії неочікувано погодилася Німеччина, здавалося, що все вже вирішено, і залишилося боротися лише за зменшення залежності ЄС від російського газу (бо повністю відключитися Європа наразі дійсно не в змозі). 

Проте потім сталося те, до чого, напевно, не був готовий ніхто. Принаймні, так здавалося на перший погляд. Рішуче проти виступила Угорщина, погрожуючи застосувати право вето при схваленні (а всі рішення в ЄС ухвалюються консенсусом) шостого пакету санкцій проти росії. Аргументував угорський прем’єр Віктор Орбан все це тим, що наразі його країна не має виходу до моря і портів, на відміну від сторічної давнини. 

Йдеться про часи до 1920 року, коли за Тріанонським мирним договором Угорщина втратила дві третини своєї території. Очевидно, Орбан мав на увазі хорватський порт Рієка. Загреб не став мовчати. Хорватія після цієї заяви викликала посла Угорщини на килим. А ЄС навіть почав допускати відкладення запровадження нафтового ембарго, щоб ввести хоч якісь санкції з шостого пакету. А це персональні санкції, відключення «Сбербанку» від SWIFT та заборона ще трьом російським пропагандистським каналам мовити в ЄС. 

Після цього риторика Будапешта стала дещо хитрішою, перейшовши у суто грошову площину. Днями міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто в інтерв'ю іспанській El Pais заявив що Будапешт очікує від Брюсселя 700-750 млн євро за згоду на запровадження нафтового ембарго. Ці гроші начебто потрібні для переобладнання угорських НПЗ на прийом іншої ніж російська нафти та розширення потужностей наявного у них трубопроводу до Адріатичного моря. Інакше ціна на газ в Угорщині підвищиться на 55%. 

Проте тут, за словами експертів, Сіярто та Орбан не просто лукавлять, а відверто брешуть. 

По-перше, щоб виграти парламентські вибори на початку квітня цього року і зберегти лояльність електорату після, уряд Орбана «заморозив» підвищення цін на газ та бензин для населення.  По-друге, по газу цього вдалося досягти завдяки укладеному з «Газпромом» новому довгостроковому контракту в обхід української ГТС за дуже «смачною» ціною в обмін на політичну лояльність Будапешта Москві.  По-третє, Угорщина традиційно ще з радянських часів отримує нафту газопроводом «Дружба». Проте віднедавна купує її вочевидь теж за «смачною» ціною в обмін на політичну лояльність.  По-четверте, насправді угорські НПЗ можуть переробляти до 40% неросійської нафти. І такі прецеденти вже були. Наприклад, 2019 року Будапешт відмовився купувати «брудну» російську нафту, переробляючи натомість іншу. 

Те саме і з альтернативними джерелами постачання. Нафтопровід «Дружба» - це не єдине джерело. Угорщина має вихід до Середземного моря через нафтопровід «Адрія» та хорватський термінал на острові Омішаль в Адріатичному морі. 

По-п’яте, як зазначають українські переговірники, Угорщині варто не забувати, що південна нитка нафтопроводу «Дружба» проходить саме через Україну. І в найбільш незручний для Будапешта момент вона може просто стати на ремонт. 

Країни ЄС поступово припинятимуть поставки сирої нафти протягом шести місяців, а продукти нафтопереробки – до кінця року. Більшість країн-членів мають повністю відмовитися від російської нафти вже до кінця 2022 року. Проте для Чехії, Угорщини та Словаччини зроблять виключення. Всі вони так чи інакше мають відмовитися від російської нафти 2024 року. 

До чого домовляться 

Всі прекрасно знають, що Орбан – давній союзник путіна. Проте ЄС припустився помилки. Коли Київ переконував Брюссель, що треба запроджувати нафтове ембарго в квітні до парламентських виборів в Угорщині, ЄС не дослухався, начебто залишаючи Орбану поле для маневру. Мовляв, він виграє вибори і стане більш поступливим.

Тепер всі побачили, що він продовжує шантажувати Брюссель грошима, бо той заморозив виділення Угорщині 8 млрд євро зі структурних фондів за згортання демократії та зазіхання на права і свободи громадян. Останніми роками політика Орбана дійсно була далекою від демократії. Але таких самих нафтових виключень по прикладу Угорщини для себе також захотіли Словаччина, Чехія, Греція та Кіпр. 

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн навіть особисто приїздила до Будапешта переконувати Орбана поступитися. Від неї навіть звучали пропозиції реформувати процес ухвалення рішень в ЄС. Тобто, щось зробити з консенсусною процедурою, щоб такі як Орбан не могли ветувати ухвалення надважливих рішень ЄС. 

Незважаючи на це, за інформацією Reuters, ЄС все ще має намір узгодити поетапне ембарго на експорт російської нафти до кінця травня. Ба більше, як пише видання, всі розбіжності міністри закордонних справ країн-членів ЄС мають подолати вже в понеділок, 16 травня, на саміті в Брюсселі, де також буде присутній і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. 

Країни ЄС поступово припинятимуть поставки сирої нафти протягом шести місяців, а продукти нафтопереробки – до кінця року. Більшість країн-членів мають повністю відмовитися від російської нафти вже до кінця 2022 року. Проте для Чехії, Угорщини та Словаччини зроблять виключення. Всі вони так чи інакше мають відмовитися від російської нафти 2024 року. 

Щодо Угорщини, Politicoпише, що ЄС таки готовий компенсувати Орбану 500-550 млн євро на диверсифікацію нафтопереробних можливостей країни, та 200 млн євро для розширення пропускної спроможності газопроводу в Адріатичному морі, в обмін на згоду на запровадження нафтового ембарго. Проте це небезпечний прецедент. Таких самих умов в обмін на лояльність захочуть й інші країни. Тому головна битва за нафтове ембарго ще попереду. 

Читайте також: Суттєвий фінансовий пакет допомоги Україні від США: в Сенаті назвали дату остаточного голосування

Реклама Google

Telegram Channel