Релігія 16.05.2022, 10:05

У Луцькому районі ще одна церковна громада вирішила відмовитися від московського патріархату (Фото)

Рішення бути єдиною з Православною церквою України ухвалили більшістю голосів жителі с. Ржищів Мар’янівської територіальної громади

Прихожани Свято-Анно-Зачатіївського храму дуже хотіли, щоб їхнім духовним наставником залишився нинішній настоятель о. Дмитро Головачов, однак він залишився вірним московському патріархатові.
Велелюдні збори відбувалися в сільському клубі. Бути їх учасниками селяни запросили Мар’янівського сільського голову Олега Басалика, священнослужителів ПЦУ з Берестечка о. Володимира Курчина і Миколая Качмара, сіл Бужане й Широке о. Павла Сукманського.

росіяни вбивають, гвалтують, знищують українців, а ми ще й даємо їм привід себе «визволяти». Бо як по-іншому можна пояснити приналежність нашої церкви до ворожого патріархату?

Передобідньої пори люди чи не годину чекали о. Дмитра Головчуна з однодумцями. Напередодні ж бо вирішили, що обидві сторони висловлюватимуть свої думки, як у добропорядній родині. Однак парафіяни УПЦ МП на збори так і не прийшли. Присутні на них 117 прихожан Свято-Анно-Зачатіївського храму одноголосно ухвалили рішення про перехід церковної громади в лоно ПЦУ.

росіяни вбивають, гвалтують, знищують українців, а ми ще й даємо їм привід себе «визволяти». Бо як по-іншому можна пояснити приналежність нашої церкви до ворожого патріархату? – таким був лейтмотив цього зібрання.

Після голосування гуртом пішли до церкви, однак близько 20 прихильників МП на чолі з о. Дмитром не впустили односельчан навіть на її подвір’я.

– Закінчиться війна, тоді перейдемо, - таку вичікувальну позицію зайняв о. Дмитро. На жаль, зі сторони його прихильників не обійшлося без криків і штурханів. На церкву вони повісили замок, так само міцно закрили церковну браму. Відгородилися ними від рідних людей – українців, односельчан, кровних родичів. Чи ж розуміють заради кого?

Прихильники ПЦУ налаштовані рішуче: із відповідними документами поїдуть до митрополита Луцького і Волинського Михаїла. Вони надіються, що село, яке століттями вирізняється згуртованістю, добротністю, не посварить московський дух, а об’єднає мудрість і любов до України.