Здуріти можна: якби всі були такі, як московські попи, то війни не було б?
Чим переймався і з чого дивувався упродовж останнього часу редактор відділу політики «Газети Волинь» Василь УЛІЦЬКИЙ
… із «батюшок», які по духу так і залишилися агентами в рясах
Звісно, здивувало, і неабияк, вище духовенство УПЦ московського патріархату на чолі з митрополитом Онуфрієм, яке замість того, щоб засудити росію та путіна за війну та геноцид українців, відкрито зізналось у прислужництві цьому кремлівському сатані. Тільки вчитайтесь у ці рядки із заяви нещодавнього Синоду Української православної церкви московського патріархату: «Замість єднання народу у прагненні до перемоги та відновлення мирного життя в країні розпалюється внутрішній, релігійний фронт. Так, групою народних депутатів України через надумані та свідомо неправдиві звинувачення були подані на розгляд до Верховної Ради України законопроєкти про заборону діяльності нашої Церкви. З сумом констатуємо, що усі ці факти є наслідком помилкової релігійної політики часів президентства Петра Олексійовича Порошенка та руйнівної ідеології так званої Православної церкви України. Переконані, що саме така діяльність попередньої влади та ПЦУ і стала одним з приводів військового вторгнення в Україну».
Прокремлівська орієнтація московського патріархату і так завжди була очевидною. Але було сподівання, що війна та звірства росіян змінять це. Проте ні. Сталось навіть навпаки. Як на мене, цією заявою ієрархи фактично зізнались у колаборанстві. Бо можна логічно продовжити їхню заяву: якби не було української мови, культури, традицій, якби не було самих українців, а всі були такими послушними москві, як ми, московські попи, то війни не було б.
Прокремлівська орієнтація московського патріархату і так завжди була очевидною. Але було сподівання, що війна та звірства росіян змінять це.
Була б. Тільки тоді українці вкотре воювали б у російській армії, допомагаючи їй загарбувати чергові землі, як зараз це роблять якісь буряти чи чеченці, завойовуючи українські. А так ми хоч б’ємось за свою країну. І, дасть Бог, коли поженемо ворога, то наступні кілька поколінь українців нарешті заживуть мирно і в розвитку, а не у вічних російських війнах.
…Що з цим робити? Не знаю. Ті конкретні московські агенти в рясах, які наводили російську артилерію на українців, агітували чи якось по-іншому відверто сприяли загарбнику, мають бути покарані згідно з Кримінальним кодексом. Це ясно. А іншим, певно, має дати оцінку сама їхня «паства» — залишатись разом з ними в цій колаборантській організації чи ні.
…дискусіями про пам’ятники росіянам в Україні
Перше, що зробили московити, коли встановили лише частковий контроль над багатостраждальним, але нескореним Маріуполем, — поміняли знак з україномовною його назвою на російськомовну. Дуже чітко продемонстрували, що для них є головним. Зруйнували місто і вчинили у ньому найстрашніші злочини просто, щоб не бачити більше букви «і»!
А ви запитуєте, «кому заважає пам’ятник Пушкіну, навіщо його скидати»? Не можу не погодитись з думкою історика Вахтанга Кіпіані, що величезна кількість пушкіних та інших горькіх і мічуріних стоять в українських містах не тому, що гарні поети та вчені, а тому, що це російські поети та вчені. Так імперія мітила територію, яку загарбувала. Звісно, не можна забороняти читати Пушкіна чи Достоєвського, про це взагалі не йдеться, — але прибрати усі пам’ятники і вулиці з їхніми іменами, якими москва помітила «ісконниє» зємлі, треба обов’язково.
Звісно, не можна забороняти читати Пушкіна чи Достоєвського, про це взагалі не йдеться, — але прибрати усі пам’ятники і вулиці з їхніми іменами, якими москва помітила «ісконниє» зємлі, треба обов’язково.
Усі. Тотально. Виняток — тільки для таких, як Андрєй Сахаров чи Валєрія Новодворська, які відкрито, попри небезпеку для свого життя, підтримували українців і наше право на існування. Декомунізація має доповнитись дерусифікацією.
…заявою проти флюгерів у ЗМІ
Українські журналісти та правозахисні організації оприлюднили звернення до Президента і міністра культури та інформаційноі політики, в якому закликали відсторонити від участі в «національних» телемарафонах ведучих, які багато років підігрували ворогу та поширювали кремлівську пропаганду. Йдеться насамперед про Василя Голованова, Тиграна Мартиросяна, Наташу Влащенко, Тетяну Гончарову, Назара Довгого, Володимира Полуєва, Анну Степанець, Анастасію Даугуле, яких ви можете бачити на екранах своїх телевізорів.
Як мовиться у зверненні, ці ведучі просували кремлівські наративи про зовнішнє управління США Україною, «дискримінацію» російської мови, «громадянську війну» на Донбасі, правомірність загарбання росією Криму тощо. «Зараз український медіапростір має шанс очиститись і запустити створення інституту репутації, аби вберегти Україну від повторення історії в майбутньому», — йдеться у зверненні.
Особисто я думаю, що влада нічого практичного не зробить у відповідь на це звернення. З тої простої причини, що вже зробила, тільки з точністю до навпаки — взяла їх на роботу в національний марафон. Бо саме такі флюгери їй і потрібні. А патріотичні і державницькі телеканали, як «Прямий», «Еспресо» та «5 канал», які можуть дозволити собі вільнодумство, навпаки — закрили, просто вимкнувши їх з мережі. Боюсь, щоб під прикриттям воєнного часу закривання рота неугодним не стало «трендом», коли «неправильні» ЗМІ різними способами будуть витіснені з інформаційного поля.
Свобода слова — це фундаментальна цінність цивілізованих держав. Це те, що відрізняє Україну від тоталітарної, темної та агресивної росії. І боротьба з пресою та ще й на тлі того, що Україна очікує рішення про надання статусу країни-кандидата для вступу в ЄС — це просто ганебно.
…диявольському задуму московитів
Зараз де треба і де не треба ліплять слово геноцид, нівелюючи таким чином його значення. Але парламенти держав, зокрема Литви та Чехїі, не просто так визнають дії рф в Україні геноцидом Українського народу. Це не просто «мода», щоб морально підтримати нашу державу. Це констатація і фіксація факту. Страшного факту, який треба усвідомити. Бо всі жахіття, які несе російська орда, спрямовані на одне — знищення нашого народу та держави. Не більше і не менше.
Частину, кілька мільйонів, вони збираються вбити, посадити в тюрми чи вивезти в Сибір, і вже це роблять на окупованих територіях, а з іншої частини українців хочуть зробити покірних путіну рабів, нових росіян. І усі ці звірства та вбивства, фільтраційні табори, викрадення активістів, знищення всього живого — людей, тварин, землі — на це й спрямоване. Ми для них — не люди. Як свідчать перехоплення СБУ, є випадки, коли навіть матері російських катів вимагають від своїх синочків-загарбників вбивати українських дітей!
Ми для них — не люди. Як свідчать перехоплення СБУ, є випадки, коли навіть матері російських катів вимагають від своїх синочків-загарбників вбивати українських дітей!
На думку абсолютної більшості московитів, Україна та українці мають бути знищені, повинні зникнути. Росіяни скинули усі маски і вже навіть не намагаються приховати своїх справжніх намірів. путін прямо заявив про «невозможность существования Украины как государства». В їхньому державному агентстві «Новости» вийшла стаття Тімофєя Сергейцева «Что россия должна сделать с Украиной», де відверто написано, що «перевиховувати» українців треба методом вбивств та репресій 25 років — «протягом цілого покоління».
Ця кривава війна, яка забирає наших найкращих синів та дочок, справді найкращих! — навіть не за незалежність. Це війна за те, щоб ми просто залишились, щоб існували. Тому вибір у нас невеликий — тільки перемога.
Читайте також на volyn.com.ua: «Кіборг з «Азова»: замість руки – титановий протез, замість ока – штучний кришталик (Відео)».