Президент, в якому «волиняка переміг комуняку»: невідоме про Леоніда Кравчука

1. Леонід Кравчук народився у селі Великий Житин поблизу Рівного. Його батьки жили дуже бідно, навіть не в хаті, а в сушарні, де раніше сушили тютюн. Ось спогади двоюрідного брата майбутнього президента Леоніда Мельничука: «Якось ми дітьми прийшли колядувати до тітки Хими (мама Леоніда Кравчука. — ​Ред.), я попросив води — ​а чашка до табуретки примерзла, так холодно в хаті було. Жили незаможно».

2. Коли Леоніду Кравчуку було 10 років, на фронтах Другої світової війни загинув його батько Макар. Мама Хима вдруге вийшла заміж за Сильвестра, який хоч і мав крутий характер, але ставився до малого Леоніда, як до рідного. В цьому шлюбі народився брат Михайло.

3. Мама хлопця була глибоко віруючою людиною. «Вона дуже хворобливо сприймала те, що я атеїст, — ​згадував перший Президент. — ​Тож завжди старалась посадити мене під образами і говорила: «Сядь, там тобі зручніше буде». Я бачив її маленьку хитрість і не суперечив. А коли сідав, раділа. Вона намагалася зняти з мене, в її розумінні, вину за те, що я на своїй роботі відповідав за атеїстичну пропаганду».

4. У 1942 році Леонід Кравчук із товаришем наколядували 40 карбованців для Українського Червоного Хреста. Таке повідомлення за часів німецької окупації опублікувала газета «Волинь», яку редагував відомий письменник Улас Самчук. Це була перша згадка у пресі про майбутнього Президента України.

5. В юності Леонід Макарович був натурником для пам’ятника Щорсу в Києві. «Будучи студентом університету імені Т. Г. Шевченка, я гуляв з другом Хрещатиком. Підходить до мене чоловік, представляється архітектором Лисенком і пропонує попозувати для його роботи. Мовляв, я підходжу за зовнішніми даними», — ​згадує Кравчук. Він погодився і протягом двох місяців ходив у майстерню скульптора. За це Леонід отримував непогані на той час гроші і, за його словами, годував на них пів гуртожитка.

6. Перший Президент України удостоївся увічнення у народній назві візка для перевезення вантажів — ​«кравчучки». Їх вдалу конструкцію створив інженер-конструктор Київського авіазаводу Олексій Сергєєв. Сам він про це казав так: «Той, хто у 90-ті їздив із «кравчучкою», нині має свій бізнес, а хто бігав із прапором, то бігає з ним і досі».

В юності Леонід Макарович був натурником для пам’ятника Щорсу в Києві.

7. Уперше Леонід Кравчук зрозумів, що СРСР не має мабутнього, коли у 1987 році йому, як головному ідеологу українських комуністів, доручили вивчити матеріали щодо Голодомору 1933-го. «Не можу сказати, що захворів, але після відвідування архівів ночами мені снилися жахливі сни, — ​згадує Кравчук. — ​Опрацювавши 15 тисяч документів, у тому числі фотографій, побачив, який це був жах для селян». Саме тоді, зізнавався Кравчук, він відчув, що «така країна, з такою ідеологією, з такою практикою, не може довго існувати».

8. Одним з прізвиськ першого Президента було «Хитрий Лис». Показовим у цьому плані є випадок, який описує громадський діяч та підприємець Валерій Пекар, котрий у 1989 році був охоронцем Установчого з’їзду Народного Руху України, гостем якого був і Леонід Макарович. Ось спогади Валерія Пекаря: «Виступає він (Кравчук. — ​Ред.), значить, сходить із трибуни, і тут до нього підбігають дві жіночки й чіпляють йому жовто-блакитний прапорець — ​значок на лацкан. У цей момент на його обличчі читається розгубленість. Зняти значок не можна — ​це образа для тисяч людей, конфлікт на рівному місці (а Л.М., як ми знаємо, їх уникав). Залишити теж не можна — ​тоді ще жовто-блакитний прапор був не сказати щоб під забороною, але під анафемою, а колеги-партійці точно заклюють.

І тут Леонід Макарович утнув фантастичну штуку. В актовому залі загалом було холодно, хтось навіть мерз. А чоловікові жарко стало насправді. Піт покрив чоло, краватка стала душити. Він послабив її, витерся хустинкою і врешті скинув того піджака та й повісив на спинку стільця. Ідеальний вихід: значок не зняв, але й не вдягнув. Він є, але його нема».

9. Підпис Леоніда Кравчука стоїть під історичним документом — ​Актом проголошення Незалежності України. Тоді він був Головою Верховної Ради. Як згадував нардеп Володимир Філенко, в час, коли Україна ставала незалежною, «у Кравчука волиняка переміг комуняку». За результатами виборів 1 грудня 1991 року він став першим Президентом незалежної України.

Як згадував нардеп Володимир Філенко, в час, коли Україна ставала незалежною, «у Кравчука волиняка переміг комуняку».

10. З іменем Леоніда Кравчука можна пов’язати принаймні одну масштабну оборудку. Вона згодом перетворилася на кримінальну справу. У 1995 році Генеральна прокуратура порушила справу за фактом підозріло збиткової діяльності акціонерного судноплавного концерну «Бласко», який створив перший Президент своїм Указом у 1993 році на базі Чорноморського пароплавства. Фігурантом справи був його син Олександр Кравчук, який нібито виводив кошти у Швейцарію.

11. Кравчук був завзятим мисливцем. Але казав, що для нього полювання — ​«не вбивство, а спілкування з природою». «У лосів, оленів, косуль та кізок стріляти не можу, шкода».

12. Свого часу хотіли облаштувати у його рідному селі музей імені першого Президента, проте той відмовився. Сказав, що подібних почестей заслуговують лише покійні.

Василь РОГУЦЬКИЙ.

Читайте також на volyn.com.ua: «Третя любов стала вирішальною для Степана Бандери».

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.