Близнючки з Сіверського Донця, тікаючи від війни на Волинь, захопили з собою вишиванки

Вишиванки – це одні з перших речей, які взяли із собою п’ятнадцятирічні Софія та Марія Руднєви, коли через активні бойові дії з міста Сєвєродонецьк довелося евакуйовуватися на Волинь.

Свої вишиванки дівчата показали Суспільному. Сестри кажуть: національне вбрання було серед пріоритетних речей, які хотіли зберегти.

«Ця вишиванка для мене була надважлива у той момент, бо в ній проводила свято першого вересня, День знань – початок шкільного життя. І коли ти згадуєш усі квіти, які ти подарував, обличчя вчителів, яких невідомо коли знову побачиш. То розумієш, що ця вишиванка несе це в собі», – каже Марія Руднєва.

Її сестра Софія додає: свою, врятовану з Сєвєродонецька вишиванку, та історію порятунку мріє колись передати своїм дітям.

 Дівчата виїжджали родиною з Сєвєродонецька 5 березня. До цього декілька днів ховалися від обстрілів у ванній кімнаті. «Потрапляло прямо в наш дім. Було дуже голосно та спекотно. Вікна не повилітали, але вилетіла душа. Ну й частково повилітали», – пригадують сестри.

 Дівчата виїжджали родиною з Сєвєродонецька 5 березня. До цього декілька днів ховалися від обстрілів у ванній кімнаті. 

Близнючки розповідають: до повномасштабної війни спілкувалися російською. На Волині вдосконалюють рідну мову. «Коли ти розумієш, що ти спілкуєшся мовою ворожнечі, це якось дуже ламає і українська стає дуже легкою, навіть. Якщо не знаєш якогось слова, ти мовчиш, «гуглиш» його, але російського його не скажеш, в жодному разі», – діляться школярки.

Після приїзду в Луцьку сестри стали волонтерками в одному з центрів допомоги людям, які вимушено покинули свої домівки. Дівчата пишуть вірші, Марія захоплюється книгами, Софія музикою. Вони вчаться у дев'ятому класі, зараз дистанційно з вчителями зі своєї школи. Їхній навчальний заклад, говорять, російські війська розбомбили.

Читайте також:  Волинські поліцейські показали свої вишиванки (Фото)