«…Таких, як ти, не було й не буде… Кохатиму вічно!»

Офіцер отримав звання капітана, але відзначити цю подію з родиною не встиг — ​загинув 16 травня під час артилерійського обстрілу. Ціною власного життя йому вдалося вивезти з поля бою близько пів сотні поранених побратимів. У нього залишилися дружина й маленький син.

Сумну звістку й повідомила цивільна дружина Тараса Свистака — ​Андріана, українська інстаграм-блогерка: «Ми не встигли взяти шлюб, хоча я була впевнена, що ти зі мною назавжди… Ми не відгуляли весілля, про яке мріяли… Ми не народили донечку (у молодої пари є маленький син. — ​Авт.). Ми так мало часу провели разом через тих…, адже ти завжди був або на полігоні, або у зоні ООС… Ми стільки усього з тобою не встигли… Це нестерпний біль, який ніколи не полишатиме… Я все життя буду пам’ятати тебе! А ще я не можу збагнути, чому саме ти?.. Така світла людина, ідеал чоловіка… Таких, як ти, не було й не буде… Кохатиму вічно!»

Він завжди був для УСІХ! Тарас — ​світла, чесна, добра та порядна людина. І не хочеться вірити, що його вже немає з нами!

Навчався Тарас у Львівській академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. На офіційній фейсбук-сторінці закладу читаємо: «У боях з підступним ворогом Тарас Свистак завжди був непохитним, мужнім та хоробрим. Неодноразово заохочувався командуванням 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого за якісне виконання бойових завдань… Тарас був прекрасною людиною та відмінним артилеристом! Не пробачимо ворогові та помстимося!».

Одразу після закінчення навчання Тарас Свистак відбув у зону проведення ООС. Побратими розповіли, що Тарас ціною власного життя вивіз з-під обстрілів мінімум 45 захисників. За їхніми словами, він перед загибеллю двічі їздив по хлопців, незважаючи на те, що сам мав поранення — ​права рука повністю не функціонувала.

В останню путь Героя проводжали усім його рідним селом Садів. Сільський голова Юрій Кревський на похороні зазначив, що на честь Тараса Свистака назвуть одну із вулиць. Крім цього, завуч місцевої школи Віктор Ящук повідомив, що організація «Козацька республіка», яка вже діє 21 рік у Садівському ліцеї, теж матиме назву «імені Тараса Свистака».

До речі, Тарас навчався свого часу у Княгининку (тоді — ​Маяках) Луцького району.

Однокласники із сумом зазначили: «Наша велика маяківська сім’я осиротіла. Наш Тарассіо, як любили ми його називати, віддав своє життя, рятуючи хлопців від ворожого обстрілу… Він завжди був таким. Завжди приходив на допомогу, доводив усе до логічного завершення. Він завжди був для УСІХ! Тарас — ​світла, чесна, добра та порядна людина. І не хочеться вірити, що його вже немає з 
нами!»

Марина ЛУГОВА

Допомогти родині Тараса Свистака — ​дружині Андріані з маленьким сином — ​можна, переказавши кошти за реквізитами:
картка: 5168 7554 3298 9289 (Андріана)

У боях за Україну полягли мужні сини Волині

Сергій МОВШУК — ​військовослужбовець, житель села Дубечне Ковельського району;
Валерій МАРТИНЮК — ​військовослужбовець із села Ласків Володимир-Волинського району;
Тарас ПІВАРЧУК — ​боєць із села Павлівка на Іваничівщині;
Валерій ДЯКОВ — ​боєць із села Топилище Володимир-Волинського району;
Володимир ОРГАНІСТИЙ — ​боєць із міста Нововолинська;
Василь ЛІСНИЧУК — ​молодший сержант, доброволець із міста Луцька;
Володимир ЛІТВІНЧУК — ​військовослужбовець із селища Сенкевичівка на Горохівщині;
Віталій ПРИЙМАК — ​військовослужбовець із села Липини Луцького району;
Віктор ШЕРШЕНЬ — ​військовослужбовець, житель селища Дубище на Рожищенщині;
Микола СТОЛЯРУК — ​боєць із села Дуліби на Турійщині;
Валерій ЛУК’ЯНЧУК — ​боєць-доброволець із Турійська;
Ілля ШАМРІЦЬКИЙ — ​боєць із міста Володимира;
Андрій КРОЩУК — ​боєць із міста Нововолинська;
Віктор МАТВІЙЧУК — ​військовослужбовець, житель селища Стара Вижівка;
Віктор МІРЧУК — ​військовослужбовець, житель міста Ківерці;
Іван ЛИТВИНЮК — ​військовослужбовець із села Сукачі на Старовижівщині;
Руслан ЛИТВИНЮК — ​військовослужбовець, житель села Новокотів на Ківерцівщині;
Василь ДЕМЕДЮК — ​військовослужбовець, житель селища Головне на Любомльщині;
Юрій КОВАЛЬЧУК — ​військовослужбовець, житель Ковеля;
Максим ХАРТОНЮК — ​військовослужбовець із села Шменьки на Ратнівщині;
Сергій САФРОНОВ — ​військовослужбовець, житель міста Луцька;
Валентин КОСТЮК — ​військовослужбовець із села Пожарки на Рожищенщині;
Віктор МАКСИМЧУК — боєць із села Журавичі на Ківерцівщині.

Читайте також: Волинь втратила ще одного захисника України.