«Молитви в бронежилетах»: хор «Оранта» заробив кошти для ЗСУ (Відео)

«Визволи нас від лукавого!» -- звертались до Бога й хористи, й усі, хто прийшов на їхній концерт до кафедрального костелу Святих апостолів Петра й Павла в обласному центрі

«Попри війну. Віра. Надія. Весна» – так назвали свій благодійний виступ хористи зі славнозвісного архієрейського камерного хору «Оранта» Свято-Троїцького кафедрального собору. Присутні справді мали нагоду відчути, як під купол, а тоді ще вище підіймаються ноти болю, сподівань і великої віри. «Отче наш» лунало багатопросторно: одночасно з уст артистів й у серцях аудиторії… Співзвучними були й пісні пасхальної теми: настане час, коли жорстокі страждання залишаться позаду, бо з нами Бог, а без нього ніяк…

 

 

Кожна з духовних пісень від «Оранти» була про Україну. Диригент хору Василь Мойсіюк міркує над думкою, що наче під час війни не до музики. Одначе, каже, без неї, такої, що може служити, жити неможливо:

– Чим можемо загладити те, що наші хлопці там, а ми тут? Тим, чим можемо… Цей концерт – подяка нашим героям!

– Чим можемо загладити те, що наші хлопці там, а ми тут? Тим, чим можемо… Цей концерт – подяка нашим героям!

Василь Мойсіюк і його колеги з прекрасними «піднебесними» голосами переживають своє дуже велике випробування. «Оранта» супроводжує прощання з нашими воїнами у соборі церковним співом. Проводжають у засвіти молитвами, всотуючи біль, крик і плач рідних. «23 серця плачуть на хорах 8 років війни», – зронила якось донька диригента Катерина.

У костелі «Оранта» оспівувала віру й надію під час і попри війну:

лунали українське слово й музика наших композиторів (Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Михайла Вербицького, Миколи Леонтовича, Анатолія Авдієвського). Але був виняток: музику до одного з чотирьох варіантів «Отче наш», які виконували хористи, створив латвієць. Ріхард Дюбра, вражений жорстокою агресією рашистів, написав мелодію на український текст, «щоб духовно підтримати український народ». Створене передав органісту костелу, волинському другу Петру Сухоцькому, із підписом: «Молитва за Україну. Слава Україні на все життя». Тож цей твір, підкреслив Василь Мойсіюк, пролунав вперше. 

Латвієць РіхардДюбра, який написав мелодію до молитви українською, принципово перестав розмовляти російською.

 

Наприкінці виступу – духовний гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Його глядачі співали разом з артистами. Й оте «храни» звучало так гарячеблагально, як буває тільки в молитві… А ще були вірші, обвітрені весною й пронизані вірою. Поезію волинської поетеси Ольги Ольхової декламував народний артист України Олександр Якимчук.

Молода жінка знає, що «невигойна пам’ять» нам необхідна – «щоб далі жити»! Її Слово – і про воїнів, і про тих, хто співає для них, і для нас:

«Склепіння неба –

в мужніх на плечах,

у вірних – на багнетах.

До рубежів виходять молитви

в бронежилетах…

Читайте також:Замість випускного – допомогли ЗСУ: на Волині одинадцятикласники придбали генератор для військових (Фото)