Дідусеві, який ховався від росіян у ямі серед лісу, ампутували відморожену ногу
81-річний Анатолій Вечерський з Ірпеня вирив заглибину своїми руками. У чоловіка весь цей час не було ні води, ні їжі. Історію порятунку ціною жахливої шкоди для власного здоров’я розповів «Обозреватель»
Так співпало, що саме 24 лютого, у день повномасштабного російського вторгнення, Анатолій Вечерський відзначав своє 81-річчя. У той же день народився і його онук. Але традиційне сімейне свято було затьмарене війною.
27 лютого в Ірпені вже йшли бої, всюди вибухали снаряди. Жителі ховалися в підвалах. Дідусь весь цей час був у власному будинку, підтримував зв’язок з дочками телефоном. Однак 5 березня, коли снаряди почали розриватись прямо біля його двору, він сильно злякався. Пенсіонер взяв куртку, взув чоботи й побіг у бік дачних ділянок, де жила його 84-річна кума. Але вона не пустила свояка, пославшись на те, що їй самій, старій і хворій, вже нічого їсти.
Тоді дідуть подався до лісу, де своїми руками вирив яму, щоб хоч якось сховатися від березневого вітру і пронизливого холоду. В ній і «оселився». Вдень намагався ходити, щоб не замерзнути. Бачив російських окупантів, їхні танки. Однак після кількох днів такого виживання чоловік дуже ослаб. Усі ці дні він не їв. До того ж виникла проблема з однією ногою, яку, як згодом з’ясувалося, він відморозив.
Тоді дідуть подався до лісу, де своїми руками вирив яму, щоб хоч якось сховатися від березневого вітру і пронизливого холоду. В ній і «оселився». Вдень намагався ходити, щоб не замерзнути. Бачив російських окупантів, їхні танки. Однак після кількох днів такого виживання чоловік дуже ослаб. Усі ці дні він не їв. До того ж виникла проблема з однією ногою, яку, як згодом з’ясувалося, він відморозив.
Тож 10 березня знесилений старенький пішов назад в Ірпінь. За його словами, перебував в такому стані, що вже було все одно, вб’ють чи ні. Дійшов до українського блокпоста. Там наш військовий віддав йому пакет із їжею, з яким Анатолій Герасимович повернувся до свого помешкання, закрився і заснув. А коли прокинувся, то вирішив іти до будинку колишнього зятя, який ховався у підвалі Укрпошти, але час від часу навідувався додому до старенької мами. Анатолію Вечерському пощастило, що якраз застав ексзятя вдома і той надав йому першу допомогу.
…Тільки 27 березня один із волонтерів зміг вивезти дідуся в лікарню № 6 Києва. Там йому зробили операцію з ампутації відмороженої кінцівки.
Сьогодні чоловік разом із деякими членами родини живе в Німеччині у хостелі. Хоч і в одній кімнаті, але зате з окремим санвузлом. Зараз оформляють документи, щоб отримати медичну страховку.
Марина ПЕТІК
Читайте також: Найстрашніша книга про війну в Україні ще не написана…