Іноземний легіон допоміг звільнити Бучу та Ірпінь

Як потрапив у ЗСУ

Щойно Володимир Зеленський оголосив про створення легіону, у мене уже було рішення. Не маю бойового досвіду. Завжди був цивільним. До війни працював юристом. Розумів, що приєднаюся до підрозділу не для того, щоб їхати на фронт. Але будуть потрібні люди для роботи в адміністрації чи для інших функцій. Я розмовляю сімома мовами, тому можу принести користь. І став першим легіонером, який підписав конт-

ракт зі Збройними силами. Мамі і татові повідомив того ж дня. Вони були трохи шоковані. Тато простіше це сприйняв, бо сам військовий. Мама складніше. Трохи заспокоїлася, коли розказав, що більше займатимуся адміністративними справами.

Як у Європі сприймають цю війну

Люди оцінюють її як агресію росії не тільки проти України, а й проти європейських цінностей. Україну підтримують і в Норвегії, і у Франції, де я виріс. Навіть в Італії, яка нібито була найбільш проросійською… Буча стала переломним моментом, після неї вся громадськість у Європі однозначно виступила проти окупантів. Пересічні громадяни солідарні з Україною сильніше, ніж політики. Були опитування, які свідчать, що понад 70 відсотків європейців схвалюють воєнну підтримку вашої держави.

Де воює Інтернаціональний легіон

Добровольці брали участь у звільненні Київської області. Зокрема Ірпеня. Інші операції тривають, тому розповісти не можу (останніми днями легіон допоміг українцям відбити в рашистів Сєверодонецьк. — ​Ред.). Після Бучі була нова хвиля заявок на вступ до легіону. Їх було більше, ніж після 24 лютого. Наш підрозділ допомагав звільняти це місто теж.

З яких країн їде найбільше добровольців

Найактивніші — ​британці та американці. Далі за чисельністю йдуть поляки, канадці і балтійські та північні країни. У нас воюють представники понад 50 держав.

Чи є в легіоні росіяни

Їх не приймаємо. Вони можуть воювати в інших підрозділах. Туди переправляємо охочих. Зокрема є легіон «Свобода росії». Це їхній спосіб звільняти свою батьківщину. Також не беремо білорусів. Для них створено окремий підрозділ ЗСУ.

Люди на вулицях підходять, коли чують, що ми говоримо англійською. Дякують. Нам це дуже приємно.

Про ставлення інших держав до того, що їхні громадяни воюють за Україну

Не всі це підтримують, на жаль. Було, що людей затримували або не випускали на кордоні своєї країни. Бували також відмови у пересадці в аеропортах. І не тільки в Європі. Це проблема. Бо є і кримінальна, й адміністративна відповідальність в окремих державах. І за це може бути стаття. Вплинути на це з України не можемо — ​обмежені у своїх ресурсах. Хіба що шукати якісь дипломатичні шляхи. І не можемо коментувати національне право інших країн.

Як українці сприймають іноземних воїнів

Люди на вулицях підходять, коли чують, що ми говоримо англійською. Дякують. Нам дуже приємно. Але це водночас показує, наскільки легіон всередині країни може посилювати інформаційну боротьбу. Коли я вперше був у центрі Львова з колегою-легіонером, то очікував різного. Думав, буде складно. А вийшло інакше. За весь час про себе не почув нічого негативного, що я іноземець і записався у ЗСУ. Думав, на блокпостах будуть більш суворо перевіряти. Нічого подібного. До нас ставилися з повагою.

Тому українці в цій біді не одні. Навіть коли європейські країни підтримують не на всю потужність, на яку здатні, то громадяни їхніх держав уже тут і роблять все для перемоги.

ТИМ ЧАСОМ

4 червня стало відомо, що в Україні загинули четверо добровольців з Інтернаціонального легіону. Полеглі були громадянами Нідерландів, Німеччини, Франції та Австралії. На сторінці формування у Facebook з’явилось таке повідомлення: «Вшановуємо наших побратимів, які вирушили в Україну, щоб приєднатися до найхоробріших з хоробрих і битись разом з ними пліч-о-пліч. Вони обрали захист України. Вони вирішили боротися та показати ворогу, що цінності свободи та демократії, які цивілізований світ зараз обороняє разом, не можуть і не будуть знищені ракетами чи артилерією.

Ми хочемо вшанувати пам’ять наших братів по зброї: Рональда Вогелара, Майкла О’Ніла, Бьорна Бенджаміна Клавіса та Вілфріда Блерріо. Немає слів, щоб висловити нашу вдячність за їх служіння та найбільшу жертву. Пам’ять про них житиме в Інтернаціональному легіоні, в Збройних силах України та в серцях українського народу, який назавжди залишиться у боргу перед захисниками, які покинули своє мирне життя та обрали боротьбу за світло, а не за темряву, за перемогу життя над смертю. Їх не забудуть. Слава Україні! І слава її Героям!».

Читайте також: Якщо є пекло на землі, то це Курське сізо: пілот ЗСУ розповів, як виживав у полоні.