На честь Героя України Андрія Люташина названо вулицю в Мукачеві, де він похований.
Андрій Люташин скерував палаючий винищувач на колону окупантів, що сунула на столицю
«Коли почалась широкомасштабна війна, син подзвонив, а я випалила, що вже й сама взяла б у руки автомат, — згадує Людмила Люташина, мати загиблого Героя. — Подумаєш, 71 рік! Андрій заспокоїв: «Не хвилюйся, мамо, в нас на всіх ворогів патронів вистачить»
Андрій Люташин з першого дня широкомасштабної війни брав участь у бойових діях у складі бригади тактичної авіації. Саме цих льотчиків за численні успішні повітряні бої та збиті літаки противника назвали «Привид Києва» (це не один льотчик, а збірний образ). Рідні діляться, що жодних подробиць чоловік не розповідав, лиш непереконливо казав, що «все добре».
«Хлопці, будемо жити!» — побратими розповіли, що саме з такими словами Андрій Люташин скерував винищувач на колону окупантів, що сунула на столицю… Перед смертю йому вдалось знищити чимало ворожої техніки та живої сили противника…
— Андрій знав, що я дуже переживаю за нього, а в мене цукровий діабет, тож не хотів, щоб я хвилювалася, — пояснює мати Героя. — Але намагався телефонувати. Мені й неважливо було, що саме він каже, аби почути голос і переконатись, що живий. Я зайвих запитань не ставила, лиш наполягала, аби невістка з онуками перебралась зі столиці до мене. Вони приїхали 7 березня, за день до загибелі Андрія. Тож остання розмова була саме про те, як добрались, як облаштувались. Обговорювали звичайні побутові речі, а вже наступного дня життя назавжди розділилось на щасливе «до» та нестерпне «після»…
Андрій брав участь у бойових діях у складі бригади тактичної авіації. Саме цих льотчиків за численні успішні повітряні бої та збиті літаки противника назвали «Привид Києва» (це не один льотчик, а збірний образ).
Любов до авіації Андрію Люташину передалась у спадок. Його батько теж був льотчиком, відповідно дитинство майбутній Герой провів на полігонах, серед авіаційної техніки, в атмосфері розмов про небо. Та й мати працювала у штабі. Тому вибір професії для нього був очевидним.
— Вчився у Чернігівському військовому училищі, потім служив в Умані. В якийсь момент вирішив попрощатись зі службою, повернутись до цивільного життя, — пригадують побратими. — Вийшов на пенсію, влаштувався на роботу. Але у 2014-му зрозумів, що потрібен, та знову став на захист країни. Без проблем поновився на службі у складі бригади тактичної авіації, адже фахівці такого рівня завжди потрібні.
Андрій брав участь у бойових діях у складі бригади тактичної авіації. Саме цих льотчиків за численні успішні повітряні бої та збиті літаки противника назвали «Привид Києва» (це не один льотчик, а збірний образ).
Про те, що син знову служить та місяці проводить на фронті, батьки дізнались лише через певний час. Пояснив, що не міг вчинити інакше, коли країна в небезпеці. Тож, коли із першого дня широкомасштабного вторгнення Андрій одним із перших «пішов у бій», це вже нікого не здивувало…
Поховали 47-річного майора Андрія Люташина на Алеї Слави в рідному місті Мукачеві.
— Молодший син, Артем, знає, що батька поховали, але, мабуть, не до кінця все розуміє. А старший, Максим, посивів у свої двадцять…
Посмертно начальнику служби повітряно-вогневої і тактичної підготовки бригади тактичної авіації Андрієві Люташину присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Анастасія ОЛЕХНОВИЧ
Читайте також: Щодня в Україні гине дві дитини через російську агресію.
