Як у Луцьку працює ортодонтична лабораторія з Харкова
За кілька місяців війни на Волинь перебралося 20 компаній із зони бойових дій. Деякі із них вже офіційно розпочали роботу, інші ще на стадії переселення
Допомогу постраждалому бізнесу надають за державною програмою релокації. Дехто з «переселенців» скористався нею, а хтось переїжджав самотужки, рятуючи обладнання. Центр журналістських розслідувань «Сила правди» поспілкувався з підприємствами, які приїхали на Волинь, зокрема з Харкова.
У Луцьк звідти переїхала ортодонтична лабораторія. Віднедавна в ортодонтичній майстерні з Харкова знову запрацювали станки, а до роботи повернулися колишні працівники. Тікаючи від війни, вони всі випадково опинилися в Луцьку і дізналися про це лише через кілька місяців. Сьогодні підприємство відновило свою роботу хоча і не на повну потужність.
Ортодонтична лабораторія «Маяк» із Харкова виробляє форми для лікування патологій зубів у дітей та дорослих.
Останні тижні підприємство перебувало «на чемоданах» – переїзди, запаковування, розпаковування і, врешті, оселились у приміщенні колишнього пластмасового заводу у Луцьку. Перебравшись у новий офіс, відразу почали облаштовувати виробництво.
– У нас ще не все розібрано, ми недавно переїхали, тому вибачайте, – показує новий офіс власник підприємства Олександр Мосійчук. – Переїхав із Харкова, там залишилося багато чого, але вивезти його вже неможливо. Це район Салтівка, який дуже обстрілювали. Там немає світла, води, дуже багато було випадків «прильотів», тому там працювати неможливо. Я залишався до останнього, а потім зрозумів, що треба вивозити обладнання, зберегти його. Сам вивозив, два місяці власною машиною. Спочатку у Кременчук, а потім – у Луцьк. Тоді я не знав про програму релокації для бізнесу, все робив сам.
Згодом виявилось, що в Луцьку опинились і кілька працівників підприємства. Тож Олександр разом з колегами почали налагоджувати роботу. У новому офісному приміщенні вже працюють станки, майстер виточує деталі нової ортодонтичної форми, інші працівники носять коробки.
В сусідній кімнаті саме налаштовують для роботи обладнання. Зараз на підприємстві працює троє колишніх працівників і вже є нові, з місцевих, які хочуть навчатися. Однак часу на це поки немає.
– Раніше у мене працювало 20 людей, сьогодні ж залишилося троє колишніх, з якими ми випадково зустрілися в Луцьку – провадить Олександр. – Є вже і місцеві працівники, але їх треба навчати, а зараз я не маю часу, тому що треба запустити підприємство. Я власник цієї лабораторії, заснував її понад 20 років тому і ми вже маємо ім’я. Ми виробляємо різноманітні апарати знімні і незнімні для лікування патологій зубів, аномалій у дітей та дорослих. Бізнесу потрібні спокій і тиша. В даний час головне – не піти на дно. Тому потрібно запустити лабораторію, щоб вона працювала. Ми працювали зі всією Україною. І в цьому великий плюс, тому що є такі міста, які досі працюють і в них є потреба у виготовленні наших апаратів. У нас є договори з лікарнями, з клініками і ми продовжуємо співпрацю.
Олександр каже, що вражений волинською гостинністю – і державні службовці, і прості люди радо допомагають і порадами, і справами. Тож в таких умовах розвивати бізнес легше.
– Я планував до початку війни відкрити тут філію. І не для того, щоб заробляти більше грошей, а тому що тут багато цікавих випадків. .. Мене запрошували в інші міста і навіть за кордон, але я вибрав Луцьк.
– Я планував до початку війни відкрити тут філію. І не для того, щоб заробляти більше грошей, а тому що тут багато цікавих випадків. У мене є лікарі з Волині, які дають мені замовлення і я помітив одну тенденцію – тут особливі патології. Мені це дуже цікаво. Тому я раніше хотів відкрити тут філію, але бачте як сталося. Мене запрошували в інші міста і навіть за кордон, але я вибрав Луцьк.
У нових планах компанії чимало цікавого і для стоматологів, і для ортодонтів – каже Олександр. Адже раніше часто організовував курси та різноманітні з’їзди. Єдина проблема зараз – війна.
Читайте також:Навіщо в одній із луцьких громад місцеві сіли за круглий стіл з переселенцями