Лучан кличуть ділитися спермою та яйцеклітинами: скільки платять

Про це пише Конкурент.

Журналісти телеканалу «Конкурент TV» дізналися, скільки ж можна на цьому заробити, а також чи безпечно це для здоров'я людини. 

У соціальних мережах все частіше зустрічаються оголошення щодо донорства яйцеклітини та сперми. За це обіцяють достойну винагороду. Такі дописи приковують неабияку увагу людей – комусь це здається смішним, а хтось всерйоз розглядає це як можливість непогано заробити.

Наприклад, цей допис усього за кілька днів зібрав понад сотню зацікавлених коментарів від користувачів. У переписці із журналістами телеканалу «Конкурент TV» пані, ймовірно, співробітниця однієї з українських клінік, люб’язно розповідає про чинні пропозиції  як для чоловіків, так і для жінок. Зокрема, чоловікам віком від 20 до 39 років та які вже мають здорову дитину, пропонують стати донорами сперми.

 «Спочатку треба приїхати здати спермограму, щоб знати, чи підходите. Для цього потрібно 3 дні утримуватись від статевого життя, не паритися в сауні, не палити, не зловживати алкоголем, спортом. Якщо за аналізом спермограми підходите, потрібно буде здати аналіз крові», – зазначає співрозмовниця.

«Спочатку треба приїхати здати спермограму, щоб знати, чи підходите. Для цього потрібно 3 дні утримуватись від статевого життя, не паритися в сауні, не палити, не зловживати алкоголем, спортом. Якщо за аналізом спермограми підходите, потрібно буде здати аналіз крові», – зазначає співрозмовниця.

Здача біоматеріалу та отримання винагороди, як пояснюють, відбувається у два етапи.

«Відразу після здачі сперми – 500 гривень. Протягом 7 днів банк переказує на картку. Решта 500 нараховується через 3 місяці після здачі додаткових аналізів крові», – інформують журналістів.

Загалом за донорство сперми чоловікам пропонують тисячу гривень. Зазначають, що процедуру можна повторювати до 100 разів на рік, втім перед кожною здачею 3 дні треба утримуватись.

Щодо жіночого донорства яйцеклітин – тут все складніше. Спершу жінку перевіряють методом УЗД, аби побачити, чи достатній у неї резерв яйцеклітин. Якщо все добре – починають співпрацювати і, так би мовити, готувати жінку до процедури.

«Якщо результати хороші, починається програма стимулювання під час місячних. Тобто ви колете 2 тижні в складочку живота чи в сідницю інсуліновою голочкою препарат. Він є фолікулостимулюючим, сприяє дозріванню яйцеклітин, які в природньому циклі розсмоктуються», – пояснює співрозмовниця.

Після цього відбувається хірургічне втручання, під час якого відбувається забір яйцеклітини.

Винагороду за це пацієнтка отримує чималеньку – від 15 до 36 тисяч гривень.

Як переконують в повідомленнях представники клініки, процедура є повністю безпечною. 

Чи дійсно все безпечно, журналісти поцікавились у лікарки-гінекологині Волинської обласної клінічної лікарні. Й виявилось, що ризики тут таки існують.

Зі слів акушера-гінеколога Волинської обласної клінічної лікарні Олени Смотріної, жінці-донору дають певні гормональні препарати.

«Це не є зовсім безпечно для такої пацієнтки. Тому що будь-які препарати, не тільки гормональні, які вводяться в організм, мають побічні дії і протипокази. В цієї пацієнтки створюється штучна ситуація. Якщо в нормі, то тут вводять препарати для так званої суперовуляції. Тобто для того, щоб отримати чим побільше таких яйцеклітин, – пояснює лікарка. – Звичайно, тут існують ризики, тому що ми перестимульовуємо яйники, тобто ми змушуємо їх працювати надсильно. Взагалі для будь-якої жінки не можна робити більше 6-и таких індукцій суперовуляції, тому що тоді в рази збільшуються ризики раку яйників».

Щодо пункції цих яйцеклітин, тобто саме хірургічного втручання для їх вилучення, пацієнтка дискомфорту не відчуватиме. Принаймні під час процедури, адже процес відбувається під наркозом. Втім, й тут є небезпечні і ризиковані моменти.

«Може бути і кровотеча, і ризики пошкодження сусідніх органів голкою, і так звані загальні ризики, тобто серцево-судинні і тому подібні, як будь-яка операція. Це ризик самого втручання і наркозу», – зазначає медик. Та найголовніше – після такої операції існують ризики зовсім не завагітніти в майбутньому. 

«Ми повинні розуміти, що це є штучна ситуація. Ми фактично виключаємо гіпофіз, який знаходиться в головному мозку. Далі ми пригнічуємо функцію яйників. Далі ми їх заставляємо працювати в тому режимі, в якому нам потрібно доростити певний розмір яйцеклітин, і колемо препарати, які їй дозволяють дозріти. Звичайно, вони є трошечки штучними, і пацієнтка може відчувати певні гормональні зсуви після такої ситуації», – зауважує Олена Смотріна. Разом з тим лікарка наголошує, що ризики є мінімальними. Особливо, коли за справу береться досвідчений спеціаліст. Утім, цей маленький відсоток того, що щось піде не так, таки існує. Тому рішення продажу чи пожертви своїх яйцеклітин повинно бути обдуманим.

«Може бути ситуація, що жінка може пожертвувати свою яйцеклітину навіть своїм родичам, чи друзям, чи знайомим, які не можуть мати дитинку. Вона це може зробить і з метою покращення фінансового стану, хоча там не такі вже шалені кошти вона на тому заробить... Чи варто? Я думаю, що це не настільки там варто. Адже основне, що є ризики самого втручання... Це мінімальні ризики, але ніхто не знає, в який відсоток ми потрапимо… І здоров’я на майбутнє, можливо, погіршиться…Зрозуміло, що вона мусить знати на що вона йде», – зауважує лікарка.

Дійсно, завдяки репродуктивній медицині таке донорство може допомогти іншим здійснити мрію стати батьками. Однак перед тим, як наважитись на таку процедуру, важливо зважити усі за та проти.

Читайте також: У Луцьку вперше пересадили нирки від померлої людини (Фото).