Путінський прихвостень опинився між двох вогнів: не знає, як відмовити своєму хазяїну, а з іншого боку, розуміє, що в Україні на його армію чекають ганьба і розгром.
Як наступатиме «кривавий бацька»: Луцьк — Львів чи Рівне — Тернопіль?
Лукашенко продовжує відтягувати той час, коли треба віддавати наказ на вторгнення, але водночас білорусь реально готується до війни
Усі ті дії щодо підготовки до війни, що їх здійснює лукашенко, не потрібно сприймати як пускання пилу в очі путіну, на жаль. Він підвищує градус напруженості, і вже ігнорувати і казати, що це гра — стовідсотково неможливо.
Ми говоримо про те, що лукашенко, можливо, з одного боку, продовжує відтягувати той час, коли треба віддавати наказ на вторгнення, але водночас білорусь реально готується до війни. Ось у цьому полягає основна загроза — вони насправді готуються до початку війни.
У білорусі розпочалися військові навчання, що триватимуть до 8 липня, і на цей час буде повністю закритий повітряний простір. Нагадаю, що заборона на польоти міжнародних авіаційних компаній існує вже давно. У білорусь літали тільки літаки білоруської та російських авіакомпаній.
Основні напрямки для вторгнення білорусі в Україну — це може бути Волинський і Рівненський. Думаю, що далі вони не підуть. Чому? Тому що основна мета цього вторгнення — по-перше, спроба відкрити другий фронт. Аби ми воювали на два фронти. Будь-який військовий вам скаже, що це дуже важко. Ще ніхто не вигравав війну на два фронти. А друге, і не менш головне завдання — це спроба відрізати Україну від західної допомоги.
Основні напрямки для вторгнення білорусі в Україну — це може бути Волинський і Рівненський. Думаю, що далі вони не підуть. Чому? Тому що основна мета цього вторгнення — по-перше, спроба відкрити другий фронт. Аби ми воювали на два фронти. Будь-який військовий вам скаже, що це дуже важко. Ще ніхто не вигравав війну на два фронти. А друге, і не менш головне завдання — це спроба відрізати Україну від західної допомоги.
І це завдання, на мій погляд, іще важливіше за своєю воєнною складовою, ніж перше. Вторгнення наземного угруповання може відбуватися у напрямку Луцьк — Львів чи Рівне — Львів, чи Рівне — Тернопіль, і буде перерізування основних шляхів доставки західної допомоги й озброєння Україні. Вторгнення здійснюватиметься військовими колонами, як це робили росіяни у лютому.
На Волині й Рівненщині місцевість така, що особливо у передбойовому порядку не підеш, і вони будуть змушені в колонах висуватися і заходити на територію України. Ну, а ми їх тут уже будемо «зустрічати».
Обов’язково наземному вторгненню передує масований ракетно-авіаційний удар. Потім, за можливості, якщо є досяжність дальності, вступає артилерія, і потім тільки висуваються війська.
Але вони вже йтимуть під прикриттям авіації та ракетних військ. Ми маємо чим «зустрічати» і ракетні війська, і авіацію. До речі, з авіацією у нас узагалі ситуація більш-менш налагодилася, і сьогодні ми всі бачимо, що російська авіація майже не втручається в повітряний простір України. Бо ми навчилися їх збивати, і вони бояться.
Що стосується ракетних військ, то наша система ППО буде намагатися в міру сил і можливостей боротися і з ракетами, що летітимуть із боку білорусі. Ну, а вже Сухопутні війська будуть вирішувати основну долю тих сил, які насуватимуться.
Цей напад на Україну може стати кінцем лукашенка. Він тому ж і намагається максимально відтермінувати дату вторгнення. Бо сьогодні для нього оце віддання наказу про її початок може стати тригером для соціального вибуху всередині країни. Або невіддання наказу може стати тригером для того, щоб путін зробив спробу його усунення від влади.
У лукашенка дуже серйозне загрозливе становище. І, незважаючи на те, що армія є силовою структурою, якщо буде народне невдоволення, то вона може підтримати народ. І перейти на бік народу, і відмовитися виконувати наказ про вторгнення. Це може призвести до усунення його від влади. Ці ризики лукашенко розуміє. Але він сам себе загнав у такий кут, коли, з одного боку, невдоволення суспільства і самої армії, а з іншого боку — путіна, який наполягає на тому, щоб білорусь втрутилася в ситуацію в Україні — вступила у війну.
Є припущення, що путін може шантажувати лукашенка найціннішим — його наймолодшим сином. Ось тут, я скажу, що лукашенко хитрий і досвідчений політик. До речі, він знову, навіть зараз, невтомно проводить чистки у лавах силових структур. І його син перебуває поруч із ним. лукашенко його чітко контролює і таких речей не допускає. Інакше б путін давно вже, якби мав таку нагоду чи можливість це зробити, то вже б давно це зробив.
Підсумував би я так. Нам треба пильно спостерігати за ситуацією. Військові навчання у білорусі триватимуть аж до 8 липня. Нам треба просто бути готовими, щоб знову нас не застала ця ситуація зненацька.
Читайте також: Загрози вторгнення в Україну армії Білорусі немає – Буданов.
