«Поливаю персики під дулом автомата»

«Рік утрачено, збитки становлять $50 тисяч»

Тримаю садки (персики, абрикоси, виноград) на площі 30 гектарів. Поблизу господарства розташовані кафе і готель. Усе відібрали росіяни, перетворивши готель на власну базу. Щоб потрапити на територію саду, кожного разу доводиться просити дозволу. Поливаю дерева під наглядом російського солдата з автоматом. Він контролює, що я роблю.

Багато великих аграріїв позалишали садки та поля і виїхали з області на підконтрольні Україні території. Ті, хто все ж залишився, а це здебільшого дрібні та середні підприємці, виживають як можуть.

Що стосується зернових культур, то в районі між Миколаєвом та Херсоном (поблизу села Олександрівка, яке знищили окупанти. — ​«Главком»), ніхто не збиратиме урожай — ​поля засипані снарядами, які не розірвалися. Туди не зайде жоден комбайн. Загальні площі втрат оцінюються кількома тисячами гектарів.

Аби добратися до Херсона, мені треба проїхати три російські блокпости. Оглядають усе — ​перевіряють документи, обшукують авто. Окремо нишпорять у мобільних телефонах і обдивляються татуювання на тілі.

Я також втратив рік прибутку, не знаю, як далі жити. Попередньо свої збитки оцінюю у $50 тисяч. Маю ще 20 гектарів пшениці. Навіть якщо її зберемо, то доведеться зерно віддати пайовикам. Щоправда, ще невідомо, як поведуть себе російські солдати. Може, все заберуть.

Головна проблема аграріїв на окупованій території — ​ринки збуту. Є два варіанти. Перший (нереальний) — ​вивезти на підконтрольну Україні територію. Другий — ​продати до Криму. Щоб вижити, доводиться продавати продукцію садівництва тільки до Криму. Хто я після цього в очах Збройних сил України та вільних українців? Палиця з двома кінцями.

«Солярку купую у російських солдатів по 20 грн/л»

Рашисти самі підходять до аграріїв, пропонують придбати дизпальне для техніки. Я беру у них солярку по 20 гривень за літр. Розраховувався гривнями. Російський рубль у нас ще толком і не ходить. Між іншим, мій товариш із Херсона, який тримає кафе, категорично проти приймати російські гроші.

На місцевих заправках російська солярка коштує 30 грн/л, бензин — ​35 грн/л. Цього добра у них вистачає.

«Капуста — ​6 грн/кг, М’ясо — ​250»

У нас городина коштує копійки. Недавно побував на ринку в Херсоні. Кабачок — ​по 5 грн/кг, капуста — ​6, огірки — ​7, молода картопля — ​8 грн/кг. Це їхня собівартість. Продавці плачуть, бо нема куди збувати продукцію. Між іншим, до Криму херсонці не можуть самостійно вивезти врожай. Треба чекати на кримських оптовиків.

Водночас різко подорожчали м’ясо (вдвічі — ​до 250 грн/кг) і тверді сири (400 грн/кг).

У магазинах практично немає української продукції, все російське. Приміром, вартість солодощів та кави зросла вчетверо порівняно з довоєнним часом. Наприклад, нинішня ціна батончика Snickers становить 80 грн. До війни він коштував 20 грн.

«За час окупації схуд на 20 кілограмів»

Мешканців Херсонщини перевели на російські сім-карти. Платиш 100 рублів плюс надаєш паспортні дані — ​і сім-карта твоя. Але до її роботи є питання. Мобільний інтернет 4G ловить лише у великих містах. Тому я змушений їздити до Херсона, щоб поговорити з дружиною, яка виїхала на Захід України.

Аби добратися до Херсона, мені треба проїхати три російські блокпости. Оглядають усе, перевіряють документи, обшукують авто. Окремо нишпорять у мобільних телефонах і обдивляються татуювання на тілі.

Вони кажуть, що звільнили мешканців Херсонської області. Від кого і від чого? Мене «звільнили» від мого бізнесу! Якщо за день не вип’єш кілька пляшок пива, то мізки закиплять. Дуже важко психологічно. За час окупації схуд на 20 кілограмів…

Найближчі мої плани: на початку липня збираю урожай і, якщо нічого не зміниться, виїжджаю з Херсонщини. Тут жити нереально! Якщо до кінця року українська армія не деокупує область, далі буде ще важче. Повним ходом іде зомбування населення пропагандистським російським телебаченням.

Джерело: glavcom.ua.

Читайте також: Хліборобські уроки на Горохівщині харків’яни називають незабутніми