«Я прохачка, але іншого виходу… немає» – історія патріотки, яка не пускала з Польщі путінсько-лукашенківські фури
Полтавчанка Наталка Панченко стала знаною завдяки тому, що з однодумцями цілий тиждень блокували російські та білоруські вантажні автомобілі на польсько-білоруському кордоні. Тепер вона активно інформує поляків та українців у Польщі про злочини рашистів в Україні й невтомно збирає кошти для ЗСУ
Наталці Панченко лише 33 роки. А вона вже може похвалитися тим, що зробила один із найважливіших кроків, які наближають перемогу над рашизмом. Завдяки тому, що Наталя разом зі ще однією полтавчанкою й активісткою Іриною Земляною у березні організували блокаду вантажівок з росії й білорусі на польсько-білоруському кордоні, уряди держав звернули увагу на резонансну проблему і в новому пакеті санкцій «перекрили кисень» ворогам України, які обходили закон. За цей час молоді жінки отримали купу погроз, їх навіть лякали фізичною розправою, однак вагомої мети вони досягли: проїзд фурам в ЄС керівництво цього Союзу перекрило 16 квітня, дописавши рішення у пакет санкцій.
За цей час молоді активістки отримали купу погроз, їх навіть лякали фізичною розправою.
– Цього ми й добивалися. Адже відповідальність за пекло на українській землі лежить на всіх росіянах, які не чинять спротиву цій війні, — написала тоді Наталія Панченко у фейсбуці.
На її рахунку – й подарунок канцлеру Німеччини Олафу Шольцу, від якого в кожного похололо б у серці. Активістка Наталя з колегами провели акцію протесту під німецьким бундестагом — публічно протестували проти активної торгівлі німців із кривавою росією. Насамкінець передали лідеру країни черевички убитої в Маріуполі 6-річної Танічки. Новеньке взуття, що мало би бути на майбутнє… Ця історія, звісно ж, облетіла весь світ, вкотре обпікши люд зраненою правдою незламних українців.
Зараз Наталка Панченко активно поширює у сусідній державі інформацію про злочини рашистів в Україні, закликає засуджувати компанії, які не полишили російський ринок, і невтомно збирає кошти для української армії. В одному з найсвіжіших повідомлень, які Наталя опублікувала в інтернеті, вона пояснює, чому мусить побиратися:
– Я знову прохачка, але іншого виходу у нас із «Євромайдан-Варшава» немає. Напишу чесно, так як є: останнім часом переказів на наші рахунки поменшало. Минулого разу нам треба було зібрати 50 тисяч злотих, ми зібрали лише 8. Тому дуже просимо вас підтримати нашу діяльність.
Наталя з іншими волонтерами закуповує бронежилети, каски, дрони, тепловізори. Іноді чує звинувачення, що її організація відкрито займається підтримкою війни, – тоді спокійно відповідає, що буде продовжувати в тому ж дусі, бо упевнена: іншими методами у війні не перемогти.
Олена КАЛЕНЮК.
За матеріалами poltava.to, facebook.com/nataszita, uk.wikipedia.org, kolo.news.
Читайте також на volyn.com.ua: «Розбомблений волинський пікап на тлі «отполированных пуговиц» (Суб’єктивні замітки)».