4-сантиметровий осколок снаряда влучив у праву легеню 13-річного Святослава

Олені Ричковій страшно навіть згадувати те, що вона із сином пережила за останній місяць. Починаючи з 24 лютого, їхня родина перебувала під постійними обстрілами, без води, світла і газу. Однак, як виявилося, згодом, це були не найбільші проблеми. Чорна біда прийшла до них 9 травня, коли снаряд розірвався біля будинку.

— Мій чоловік побіг туди і спершу навіть не помітив, що Святика також поранило. Аж раптом син як закричить: «Мамо, мені руку відірвало». Я повертаюся, дивлюся — рука на місці, думаю: може, щось неправильно почула? А потім він почав хрипіти, і я бігом підскочила та рукою затисла рану, — ​розповідає мама.

Ця травма смертельна, і справді дивом є те, що він не загинув одразу.

4-сантиметровий осколок снаряда влучив у праву легеню 13-річного Святослава. Хлопця врятувала мама Олена, адже вона медична сестра і знає, як надати невідкладну допомогу. «Швидкою» їх завезли в Бахмут, а згодом у реанімаційному вагоні медичного потяга хлопця доправили до Львова у лікарню Святого Миколая Першого медоб’єднання.

— Ця травма смертельна, і справжнім дивом є те, що він не загинув одразу, що не ушкоджено магістральні судини. Добре, що на місці була надана невідкладна допомога у вигляді тампонади рани з ушиванням її з тампоном, дренування правої плевральної порожнини і в такому стані евакуйовано поїздом у нашу лікарню, — ​розповів Дмитро Грицак, завідувач хірургічного відділення лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова.

Ситуацію ускладнювало те, що уламок 4 см в діаметрі пройшов через надключичну ділянку, пробив ребро, перетнув усю легеню і застряг у її нижній частині, — ​додає його колега Юрій Король, торакальний хірург.

Святославові одразу зробили всі необхідні обстеження, стабілізували стан і взялися за термінову операцію. Враховуючи характер поранення, провести її вирішили малоінвазивним способом. Через один отвір в тілі вводили і оптику для огляду поранення, й інструменти, якими робили операцію, — ​зазначив Юрій Король.

Читайте також: Як лікарі повертають боєздатність воїнам Нацгвардії (Відео)

Попри великі ризики для життя, медикам вдалося дістати осколок з легені юнака, тож наразі стан хворого стабільний, його вже навіть перевели у загальну палату. Наразі Святослав почувається набагато краще, і вже говорить про те, що хотів би повернутися додому, побачити шкільних приятелів, адже у Лисичанську залишилась родина та друзі. Окрім того, хлопець має двох братів, один із яких у Києві допомагає нашим військовим, а другий вважається безвісти зниклим. Тому найбільше бажання Ричкових сьогодні — ​об’єднання родини.

Лія ЛІС

Джерело: pravdatutnews.com.