Гарну звістку Наталії Найчук (справа) принесла її колега Анна Зубко.
«Я виграла 1000 гривень?! Ви не жартуєте?»
Так прореагувала на результати жеребкування, яке провела серед наших передплатників територіальний менеджер «Укрпошти» міста Луцька і автоматизованих відділень зв’язку Луцького району Анна Зубко, начальниця Чаруківського відділення Наталія Найчук
Справа в тому, що про шановну й чарівну головну поштарівну Чарукова Луцького району наша газета писала не раз. Так склалося, що після публікації, в якій Наталія Найчук бідкалася, як то важко приладнати велосипед з газетами й продуктами біля паркана, сільська рада виділила їй кошти на скутер. От тільки, каже листоноша, дуже би вона хотіла «рулити» в мирні дні.
При згадці про подарунок від газети «Волинь» Наталія Петрівна усміхається: ще не вирішила, на що саме витратить гроші, але знає, що то має бути пам’ятна річ про улюблене видання.
Воєнний час вніс правки і в роботу листонош. Начальниця відділення Наталія Петрівна розповідає, що нині постійно трудиться:
— Зараз кожен день ходжу на роботу. Залишилась на відділенні одна, бо під час війни скоротили листоношу і всі поштові обов’язки треба виконувати мені. Правда, з червня «до мене» приєднали село Несвіч, то зараз звідти приїжджає листоноша Надія Міщанчук.
Читайте також: «Всю суму виграшу однозначно перерахую нашим воїнам»
Наталія Петрівна каже, що люди, яким вона возить пресу, нині трохи заспокоїлися, бо на початку війни відчували дуже сильний страх і паніку. Та і їй самій було непросто вгамувати емоції від розуміння, що в країні розпочалися такі страшні події. Зараз, розповідає жінка, її підопічні хіба що тривожаться через непевне майбутнє. Зітхаючи, зауважує, як добре було б, як і раніше, жити звичайним сільським життям:
— Зараз якось всілося, бо все переживали, щоб не бахкало… Як і раніше, кожен день одне і те ж: люди приходять у відділення, я до них їду — стараюся якось зацікавити, щоб виписували й далі пресу. (Листів зараз майже ніхто не надсилає, бо зробили своє телефон та інтернет). Я сама найбільше люблю почитати в газеті щось життєве (новини менше), але часу нема, бо ж і вдома — хазяйство, городи, хатні справи… Треба триматися, працювати.
При згадці про подарунок від газети «Волинь» Наталія Петрівна усміхається: ще не вирішила, на що саме витратить гроші, але знає, що то має бути пам’ятна річ про улюблене видання.
*Під подарунком мається на увазі придбання товару за одну гривню.
Список усіх переможців півріччя
