Після катування Андрій три доби ще пробув у комі...
Рашисти забили до смерті працівника Запорізької АЕС
Водолаз станції Андрій Гончарук (на фото) відмовився виконувати дурнуваті накази окупантів
За словами мера Енергодара Дмитра Орлова, який зараз живе у Запоріжжі, все почалося з того, що росіяни вирішили влаштувати провокацію, звинувативши співробітників ЗАЕС у зберіганні зброї. Її буцімто могли сховати у бетонні чаші охолоджувальних басейнів. Андрія Гончарука, водолаза гідроцеху, рашисти змушували туди пірнати, але він категорично відмовився.
Це просто не вкладається в голові.
«Через це співробітника станції фактично забили до смерті. Це сталося 29 червня. Андрія доправили до лікарні, та медики як подивилися на нього, то сказали, що нічого вдіяти не можуть, бо травми несумісні з життям. Водолаз провів три доби у комі і зрештою помер. Це просто не вкладається в голові», — каже мер.
Крім цього, наприкінці травня окупанти на порозі квартири розстріляли впритул з автомата працівника електроремонтного підрозділу ЗАЕС Сергія Швеця. Він отримав поранення тулуба, кінцівок та голови і начебто не мав шансів вижити. «Однак лікарі 10 годин боролися за нього, і він вижив! Нині Сергій, який вже може самостійно ходити, продовжує лікування в одному з медзакладів Запоріжжя», — розповідає міський голова про злочини, які чинять окупанти в Енергодарі.
Загалом за словами Дмитра Орлова, в заручниках у загарбників, «на підвалах», перебуває кілька сотень мирних мешканців. «Когось випускають за кілька діб після викрадення, інші перебувають там місяцями, і жодних звісток ані про їхній стан здоров’я, ані про місцеперебування нема. Звичайна середня «такса», щоб звільнити схопленого навмання заручника, — 50 тисяч гривень. Втім, звісно, що не в кожній родині знайдеться подібна сума, — пояснює міський голова. — Та декого не випускають ні за які гроші (заступника Дмитра Орлова, Івана Самойдюка, окупанти викрали ще наприкінці березня, і донині про його долю нічого не відомо. — Ред.). Загалом, за нашими підрахунками, наразі в Енергодарі залишається трохи більше половини містян — близько 30 тисяч. Багато хто з них має бажання та можливість поїхати геть, але енергодарівці змушені лишатися, особливо працівники ЗАЕС, бо мають забезпечувати роботу атомної станції».
Василь КІТ
Читайте також: Білорус Іван–Брест загинув, зупиняючи танковий прорив рашистів
