Іван Марчук нещодавно заявляв журналістам: «Самы складаны бой — гэта той, у якім я памру…»
Білорус Іван–Брест загинув, зупиняючи танковий прорив рашистів
Командир батальйону «Волат» полку імені Кастуся Калиновського віддав своє життя за Україну у боях із російськими окупантами під Лисичанськом на Луганщині
Підрозділ Івана Марчука на псевдо Брест взяв участь у стримуванні танкового прориву ворога 26 червня. Ще кілька білоруських добровольців, які б’ються проти рашистів на боці України, зникли, ведуться їхні пошуки. Підтверджено, що один із них потрапив у полон.
«Невелика група наших бійців вступила в нерівний бій із переважаючими силами супротивника. Через кілька годин окупантів було відкинуто, техніка підбита з ручних протитанкових засобів, серед наших хлопців був лише один легко поранений», — сказано в повідомленні полку імені Кастуся Калиновського.
Метр сімдесят. Бородань! З гучним голосом, який міг «перекричати» танк! Йому не вистачало тільки сокири. Мною сприймався просто як міфічний персонаж — таким харизматичним був дядько.
Після цього війська рф кинули на невеликий загін батальйону «Волат» значні сили, зокрема й танки, через що його бійці почали відступати. «Навіть тоді наші хлопці не здалися і направили українську артилерію на рашистів та техніку противника. На жаль, у якийсь момент зв’язок із нашими бійцями перервався», — повідомили захисники України. Завдяки героїзму та самопожертві білоруси змогли зупинити наступ танкової колони рф, чим дали можливість безпечно відвести основні сили ЗСУ.
Іван загинув, виконуючи бойове завдання. Він стояв біля витоків формування полку імені Кастуся Калиновського і з перших днів війни допомагав боротися проти росії. «Ми знали його як мужню, рішучу і самовіддану людину, готову на все заради кожного свого бійця. Брест мав винятковий авторитет серед солдатів полку. Крім того, він був відданим сином білоруської землі і вірив у майбутнє вільної білорусі. Це дуже велика і болюча втрата для всіх нас», — так відгукуються про нього товариші по службі.
А один із побратимів словесно склав портрет героя:
— Метр сімдесят. Бородань! З гучним голосом, який міг «перекричати» танк! Йому не вистачало тільки сокири. Мною сприймався просто як міфічний персонаж — таким харизматичним був дядько.
… З початку війни за Україну загинули щонайменше семеро добровольців із білорусі: Ілля (Литвин) Хренов, Олексій (Тур) Скобля, Дмитро (Терор) Апанасович, Дмитро (Ганс) Рубашевський, Костянтин (Фенікс) Дюбайло та Павло (Волат).
Вічна слава і пам’ять Героям!
Василь КІТ
Читайте також: «Їдемо в Карпати, бо там душа Єгора. На його 25-ліття зустрінемося»
