А ти зробив свій внесок у Перемогу над рашистами?
Волинська журналістка: «І я боєць... продовольчого фронту»
Після спаду немилосердної спеки всі кинулися на земельні ділянки. Щонайперше – рятувати картоплю від ненажерливих колорадів, які встигли згризти окремі кущі так, що залишилися одні цурпалки
Працювали з чоловіком у чотири руки. А коли пішла передихнути, навідався сусід. Колишній директор школи полегшено зітхнув: вже «окропив» картоплю. Через годину на поле ліворуч від нашого вийшов учорашній шахтар, а праворуч, не покладаючи рук, постійно трудиться заступник директора шахти…
Здавалося, зовсім недавно ми вважали, що дачна ділянка, село потрібні нам тільки для того, щоб культурно відпочити: посидіти в прохолоді на природі, засмажити шашлик, поласувати порічкою, іргою, шовковицею. Тепер, у час війни, все різко змінилося. У свідомості навіть тих, хто не любив працювати на землі. Зрозуміли: вирощувати цього року картоплю, капусту, моркву й перець – не якась бабусина забаганка, а український продовольчий фронт (!).
Коли якогось дня перечитувала у фейсбуці, чим живе Україна, натрапила на цікаве звернення. Ієромонах Української греко-католицької церкви Лука Михайлович великими літерами написав: «Маю трохи незвичне прохання. Працюймо тепер на землі, вирощуймо, що росте, бо не знаємо, що нас очікує. Сподіваймося на краще, але готуймося до гіршого. Матимемо хліб і до хліба – переживемо складний час».
Активізувався і громадський рух та волонтерські ініціативи. Прочитала про створення ще навесні ГО «Сади перемоги», яка презентувала підтримку тим сім’ям і окремим людям, які взялися займатися городництвом. У рамках спільного проєкту «ПоСади!» українцям запропонували садити городи на прибудинкових територіях і навіть на балконах та підвіконнях. Його ключова мета – дати людям змогу забезпечити себе їжею навіть у найскрутніші часи.
На це відразу відгукнулася родина з села Бузова Бучанського району Київської області. Коли, повернувшись додому після звільнення свого населеного пункту, побачили поля в процесі розмінування, пошкоджену й знищену сільськогосподарську інфраструктуру, вирішили: треба садити «город перемоги». Вони підписалися на інстаграм-сторінку, зареєструвалися на участь у проєкті, отримали насіння через Укрпошту.
До слова, таку практику запровадили в Європі ще після Другої світової війни, у час продовольчої кризи. Вирощування власного врожаю допомагало людям не тільки вижити, а й психологічно впоратися з тим, що відбувалося навколо.
Таку практику запровадили в Європі ще після Другої світової війни, у час продовольчої кризи. Вирощування власного врожаю допомагало людям не тільки вижити, а й психологічно впоратися з тим, що відбувалося навколо.
Стало цікаво, а які ж очікуються види на цьогорічний врожай. За офіційними даними, в Україні планується на 30% нижчий валовий збір зерна, ніж торік. Попри повномасштабну війну, маємо отримати мінімум 70% (!) від урожаю 2021 року. В Офісі Президента заявляють, що запасів пшениці, олії, кукурудзи та інших базових продуктів на складах достатньо на 3–5 літ. Хай би так і було!
В нашій області також успішно проведено весняну посівну кампанію під урожай 2022 року. Волинь розраховує бути з хлібом, але й про технічні культури не забули, хоча тепер у дещо меншій кількості. Тож уже готують місця для зберігання врожаю.
Менше оптимізму вловила у словах директора фермерського господарства «Перлина Турії» Володимира Яренчука під час останньої розмови. Аграрій бідкається, що після блокування експорту продукції з відомих причин відчувається гострий дефіцит обігових коштів. А чи довго протримаєшся на кредитах? Постала проблема й зі зберіганням врожаю. Пропоновані альтернативні варіанти не зовсім прийнятні. І ситуація з кожним днем ускладнюється.
Хочеться вірити, що аграріїв не кинуть напризволяще. А що можемо ми, дрібні сільгоспвиробники зараз, поки на українській землі ведуться бойові дії, росія продовжує знищувати сільськогосподарську інфраструктуру України, вивозити зерно та продовольство? Старатися забезпечити тими ж овочами не лише свою сім’ю, а й тих, хто не мав можливості посіяти і зібрати врожай. Мусимо перемогти на усіх фронтах!
Готуючи матеріал, згадала слова очільника Дніпропетровської облради Миколи Лукашука: «Горить не українська пшениця – горить продовольча безпека світу. росія обов’язково відповість за всі свої злочини!»
Алла ЛІСОВА, редактор відділу економіки газети «Волинь».
Читайте також на volyn.com.ua: «Переселенці з Харкова зі свого городця на Волині вже й овочі мають».
