Чоловік Євгенії Дмитро Гапчинський — теж талановитий самобутній художник — пройшов АТО, а зараз служить у ЗСУ.
«Як сатана пронісся»: відома художниця розповіла про війну, розорений будинок та пророчу картину
Євгенія Гапчинська до початку широкомасштабного вторгнення мешкала у своєму домі в Макарівському районі біля Києва. Зараз оселя розорена, чоловік захищає країну в ЗСУ, а сама Євгенія була вимушена звернутися до психолога, щоб знайти в собі сили повернутися до роботи
Про дім
Багато років художниця Євгенія Гапчинська — постачальниця щастя, як вона сама себе називає, — створює свої дивовижні і дуже популярні в українців картини в затишній майстерні в центрі Києва. Але зараз це приміщення стало ще й домівкою для неї із сином, бо їхній будинок понівечили та розграбували російські загарбники. Руйнування дому, який вона з такою любов’ю облаштовувала, завдало їй страшної травми: «Я кути зубною щіткою чистила, а тепер там ніби сатана пронісся: від цього стигне в жилах кров», — каже Євгенія. Зізнається: вила, просто голосила від болю та відчаю.
До того ж родом мисткиня з Харкова, і її рідну домівку там також зараз активно обстрілюють — невідомо, чи ціла вона.
Гапчинській близькою є думка про те, що всі українці — то лелеки, вони повертаються додому, незважаючи на те, чи є війна, чи вже закінчилася.
Чоловік Євгенії став на захист батьківщини зі зброєю в руках від перших днів широкомасштабного вторгнення. А сама художниця з дочкою та сином два місяці провели у Німеччині, де їм доводилось ночувати просто на залізничній платформі, адже не мали ні копійки, бо всі гроші були в сейфі розграбованої хати. Повернулись, коли наші війська прогнали з Київщини росіян.
Про різницю між народами
Українці — це ті, хто прибирає, вигадує, мріє, втілює мрії в життя, ми всі створені для того, щоб творити, будувати. Росіяни ж народжені для того, щоб руйнувати, брехати, красти, псувати. «Вони насрали всім повні унітази, — дивується Євгенія. — Вони чи не вміють їх змивати, чи навмисне так роблять».
Про пророчу картину
Її художниця привезла до галереї 23 лютого. Вона була створена ще до початку широкомасштабного нападу. Це було передчуття: дівчинка з гілочкою захищає себе і світ від страшних звірів. Гапчинській близькою є думка про те, що всі українці — то лелеки, вони повертаються додому, незважаючи на те, чи є війна, чи вже закінчилася. Бо їм треба додому — продовжувати працювати та плекати мрії.
Про чоловіка
Євгенія вже відчуває наближення перемоги, відчуває, що все це не дарма. Її чоловік Дмитро схуднув на 15 кг та втратив 6 зубів, але налаштований оптимістично. Він займає дуже активну громадянську позицію, пройшов АТО і зараз теж на тому місці, де вважає за потрібне бути, — є кулеметником. Малий дуже сумує за татом, він розуміє, що відбувається. Євгенія не приховує від дитини правду про війну.
Про думки та мрії
«Це моє місто, мій дім, мій город і сад, це ви, тварюки, забирайтеся!» — каже Євгенія, яка відрізала волосся, бо хотілося «дихати всією поверхнею», почати все з початку, і яка має намір продовжувати дарувати щастя.
Зараз Женя готується розпочати робити ілюстрації до українських дитячих казок. Вона каже: «Які красиві наші хлопці-воїни, які ж вони красиві!».
Василина СМЕТАНА
Читайте також: «Воїни світла: Ляпис Трубецкой переспівали культову пісню українською мовою (Відео)»
