Олександр Каліщук щодня — у творчому пошуку.
Олександр Каліщук вірить у перемогу сам — і цю віру передає іншим
Поет-пісняр, композитор, заслужений працівник культури України, почесний громадянин Волині нововолинець Олександр Каліщук від початку повномасштабного вторгнення рашистів в Україну створив більше десятка патріотичних пісень
Власні, а також написані в творчому тандемі з поетом Ярославом Гицем, пісенні твори він адресує насамперед мужнім воїнам, а також усім українцям, які впродовж століть дорогою ціною виборюють свою незалежність в одного і того ж ворога — росії. А цим ненаситним загарбникам Олександр Пилипович адресує гнівні пісенні рядки.
Одна з його пісень називається «Раша, гудбай!», під час презентації якої автор мовив:
— Я вже розміняв десятий десяток літ. Отож, добре розумію, що в моєму віці за кожен прожитий день треба дякувати Господу. Ви ж знаєте: я патріот з самого дитинства: з десятого класу був засуджений і відбував покарання у Пермському краї на лісоповалі… Росія нас не візьме! Хоч завдає сильного болю отими вбивствами і руйнацією. Дуже хочу дочекатися перемоги. А щоб наблизити хоч подумки цей день, написав такі рядки:
Перемогу ми святкуєм над
агресором з кремля.
І погоду нам віщує кров’ю
скроплена земля.
Ми закидаєм окопи і
засіємо зерном
Та з народами Європи
сядем разом за столом.
Приспів:
Раша, гудбай! Раша, гудбай!
Піcню ганьби співай.
Більш на наш край
Не зазіхай!
Раша, гудбай, гудбай!
Життєвій активності, невичерпній енергії й творчому ентузіазму цього невгамовного чоловіка можна по-доброму позаздрити, адже майже щодня в душі поета народжується новий вірш чи музичний твір. Хоч на долю самого Олександра Каліщука ще в далекій юності випали важкі випробування саме через те, що він любив Україну, боровся за її незалежність, він продовжує це робити — словом, музикою і піснею.
Дай Бог, щоб його слова стали пророчими!
Незважаючи на поважний вік, митець бере участь у різних патріотичних заходах, зокрема нещодавно відбулася зустріч із переселенцями. Саме з тими, які виявили бажання відвідувати курси української мови, започатковані консультантом Нововолинського центру професійного розвитку педагогічних працівників Любов’ю Кравцовою, які отримали сертифікати спеціального зразка. Любов Кравцова спільно з колегою Наталією Скібіцькою і бібліотекарем ЦМБ Світланою Кухарук організували для своїх «учнів» незвичайний останній урок, на який запросили Олександра Каліщука.
З непідробною цікавістю, затамувавши подих, переселенці зі східних областей слухали його спогади про прожиті роки, сповнені боротьби за волю України. Свою розповідь пересипав жартами, віршами та піснями. Зачарували гостей пісні «Волиняночка» та «Нововолинськ вечірній», «Вставай, Україно, вставай!» («Нумо всі до бою з грізною ордою — будем гнати клятих москалів!»), які вже стали своєрідними хітами.
Зустріч видалася щирою і теплою. Приїжджі з Харкова, зі Щастя, що на Луганщині, із Запоріжжя, Київщини теж ділилися пережитим і наболілим: про те, як вони вимушено рятувалися від війни, як душевно їх прийняли в Нововолинську. Молоді й старші, не стримуючи емоцій, сердечно дякували волинському соловейку за приємні хвилини відпочинку. А найбільше — за те, що він вселив віру, що невдовзі перемога буде за нами. Дай Бог, щоб його слова стали пророчими! А Олександр Каліщук щоб свою переможну оду заспівав уголос так, аби почула вся Україна!
Читайте також: Громадяни «найбільш православної» країни в світі: «Хохли – нє люді»
