Моєму чоловікові: «Дякую, що показав мені любов, яку наш син запам’ятає»

Коли вперше тебе побачила, зрозуміла, що в тобі є щось інше, не таке, як у всіх. І хоча я не могла тоді збагнути, що це, тепер це стало очевидно — ​то твоя любов. Сьогодні вона стала моїм святилищем. Моїм прихистком.

Єдине місце, де я можу втратити себе й водночас почуватися цілісним єством. Коли ти любиш, то любиш кожною клітинкою себе. І впродовж всього часу нашої спільної життєвої мандрівки – а було у нас багато всього – ​і сонце, і шторми – ​з твоїх очей лилося лише захоплення.

Сподіваюся, що наш син усюди, куди б не пішов, віддаватиме добро, повагу та людське тепло — ​так, як це сьогодні робимо ми.

Не зможу ніколи до кінця подякувати за твої почуття, які призначалися лише для мене. Але після народження нашої дитини я побачила, як любов множиться неймовірним способом. Щаслива, що тепер наш син отримує її сповна. Щодня він стає свідком чистої та справжньої любові. Нашої спільної – ​і вона, як оберіг, вестиме та оберігатиме його усе життя.

Цю любов ми будували понад 10 років. І навіть попри злети та падіння, іншої не бажаю. Я б все одно обрала тебе. Із незрілих підлітків, які спотикалися й набивали ґулі, сьогодні ми стали батьками. Наша історія – ​лише наша. Витесана голими руками та підігнана саме під наші параметри. І нині вона одержала продовження – ​нашого сина. Любов наша розширилася, сягнула поза горизонт та долетіла аж до Місяця. А може, і далі.

 Ми сьогодні стали новоспеченими охоронцями маленького янгола, і для мене – ​це найбільше покликання, до якого ми готувалися разом. Наш емоційний зв’язок, чуттєвість, яку ми маємо одне до одного, – ​основа, на якій наш син відчуватиме та сприйматиме концепт любові. І наше ставлення одне до одного покаже нашій дитині, що любов — ​це не лише відчуття, але й співдія. І коли ти ділишся. І обмінюєшся. Це спільність.

Щодня ми огортаємо любов’ю нашу дитину. Через ранковий поцілунок – ​і ти вже поспішаєш до вхідних дверей на роботу. Через наш сміх й танці на кухні. Через спільні перегляди кінофільмів та прогулянки на вихідних. Коли ти сильний, а я слабка, і як ми в цей момент підтримуємо одне одного. Дитина за нами спостерігає й усе запам’ятовує.

Одні дні веселі, інші – ​не дуже. Ми сваримося, втікаємо у свій особистий простір, але ми завжди з увагою ставимося одне до одного. І на першому місці у нас – ​повага та любов.

Дякую, що любиш мене такою любов’ю, яку запам’ятає наша дитина. Ти – ​уособлення найкращого служіння у світі. Твоє віддання себе й великодушність збереже нашу сім’ю назавжди.

Я так хочу, щоб наша дитина зберегла у своєму серці цю любов та пронесла її через усе своє життя, передаючи це почуття іншим людям через свої слова та вчинки. Сподіваюся, що наш син усюди, куди б не пішов, віддаватиме добро, повагу та людське тепло – ​так, як це сьогодні робимо ми. Любов потрібна усюди та кожній людині, не лише в чотирьох стінах нашого дому.

Дякую, що показав мені любов, яку запам’ятає наш син. Ми всього лише дві особи, що виховують свою дитину, аби вона стала ще однією доброю та милосердною людиною, яку може запропонувати світ. І тим, як ми любимо одне одного, ми запевняємо її, що любов – ​це суперсила, єдина сила, що витримає усі буревії та підтримає тебе на складній дорозі, яку ми називаємо життям.

Читайте також на volyn.com.ua: «Учасник відомого ток-шоу розчленував свою дівчину й поклав у холодильник її язик, серце й матку: всі подробиці злочину».