Курси НБУ $ 41.88 € 43.51
«Ми самі виконаємо план путіна, якщо держава не буде дбати про культуру й мистецтво»

Державний академічний Волинський народний хор дарує свій спів хліборобам на сцені Печихвостівського будинку культури.

Фото Василя Гриба.

«Ми самі виконаємо план путіна, якщо держава не буде дбати про культуру й мистецтво»

Ці слова належать художньому керівникові та диригенту Державного академічного Волинського народного хору, заслуженому діячу мистецтв України Олександрові Стаднику. Ракетні залпи війни не заглушили спів артистів, яким світ завжди аплодує стоячи. Навпаки: їхній талант набрав ще більшої сили у боротьбі з ворогом. Однак вагомість цього колективу для України і міць мистецтва загалом, на жаль, розуміють не всі державні мужі

Війна застала артистів у рідному Луцьку. Олександр Стадник і головний балетмейстер, заслужений артист України Валерій Смирнов, головний хормейстер Володимир Єфіменко та керівник оркестру, заслужений артист України Ростислав П’ятачук саме анонсували волинянам і Україні презентацію нової концертної програми «Весняна рапсодія».

Усі натхненні плани порушив світанок 24 лютого. Однак уже через два дні на чергову репетицію (зазвичай вони відбуваються тричі на тиждень) артисти прийшли під звуки сирени, але ніхто й думки не допускав змінювати робочий графік попри обставини, що склалися.

Олександр Стадник радіє, що в складній ситуації не мають проблем із талановитими молодими кадрами.
Олександр Стадник радіє, що в складній ситуації не мають проблем із талановитими молодими кадрами.

 — Фінансування хору чиновники постійно урізали ще в мирні дні. З початком війни його зменшили до ганебного мінімуму, — ​коментує нинішню ситуацію Олександр Стадник із позиції лідера, відвертого й відповідального за людей, які дорожать місією берегти ремесло, без якого не буде української нації.

Словом, Волинський народний хор чиновники поставили на «простій». Що це таке, у воєнний час відчули не лише піснярі, а й бібліотекарі, музейники, представники багатьох інших мистецьких професій. 2/3 зарплати їм платять за те, що… не ходять на роботу. Важко уявити, як при теперішніх цінах людина в місті, де треба все купити, має жити місяць за приблизно 4000 гривень…

…А Волинський народний хор продовжує працювати за повним робочим графіком. Керівники цілком змінили репертуар. Тепер його складають повстанські, стрілецькі, патріотичні пісні. Окрім знаних і улюблених, багато музичних шедеврів вишукують у вікових глибинах народних джерел, співають їх уперше зі своєю непересічною самобутністю, оздоблюють оригінальним музичним супроводом і змістовними танцювальними композиціями.

Гроші, які глядачі кладуть у благодійні скриньки, митці віддають на потреби ЗСУ.

Олександр Стадник радіє, що в складній ситуації хорова, оркестрова і танцювальна групи не мають проблем із талановитими молодими кадрами. До слова, свого часу, не чекаючи фінансової підтримки держави та її заохочення до пропаганди національної культури, волинські соловейки із власної ініціативи не раз зачаровували українськими піснями російськомовну Донеччину. Тепер переселенці звідти слухають їх спів у Луцьку, Львові, Рівному… Витирають сльози на очах, просять не змовкати. Коментарі тут зайві.

— Професійний колектив визначає не лише спів Гімну України на великих сценах. Він повинен виступати від села до села, від Заходу до Сходу з Півночі до Півдня в найменшому українському поселенні. А якщо держава не буде підтримувати національну культуру, ми виконаємо план путіна: самі денацифікуємо свою Україну, — ​вважає Олександр Стадник.

Скільки триває війна — ​стільки Волинський народний хор гастролює в населених пунктах Західної України. Не ігнорує запрошення навіть від найменшого села. За спів плати не бере, лише просить організаторів концертів заправити дизпаливом автобуси, бо й на нього коштів в обласному бюджеті немає. Гроші, які глядачі кладуть у благодійні скриньки, митці віддають на потреби ЗСУ.

Недавно хористи радо прийняли пропозицію горохівського міського голови Віктора Годика заспівати горохівчанам. Через кілька днів виступ колективу в селі Печихвости Горохівської територіальної громади підтримав депутат Волинської обласної ради Тарас Щерблюк. Мешканці села щедро дарували овації артистам-улюбленцям у відремонтованому Будинку культури. За два місяці перед війною Тарас Щерблюк і його дружина Оксана (депутатка Горохівської міської ради, керівниця ПП «Макс Ком») реконструювали заклад за власні пів мільйона гривень.

— Із паном Олександром і його творчими колегами дружимо давно всім селом. І цього разу в залі не було порожнього місця, хоча концерт проходив у гарячий жнивний будній день. Війна не спрожна змусити українців розлюбити рідні пісні. І це ж Волинський народний хор! Чарівна візитка нашого Поліського краю! Наша гордість! Такі таланти, як у них, Бог дарує обраним людям, — ​розповіла для газети «Волинь» Оксана Щерблюк.

… У 2023 році Державний академічний Волинський народний хор вітатимуть із ювілейним 45-літтям. Зустріти його він мріє піснями про Перемогу України, яка мудро плекатиме свій насущний і духовний хліб.

P. S. Під час Другої світової війни британському прем’єру Вінстону Черчиллю принесли на розгляд бюджет країни. Погортавши документ, він запитав:

– А де ж витрати на культуру?

– Тож війна ж іде! Яка культура?

– Якщо немає культури, за що ми тоді воюємо? — ​здивувався Черчилль.

Читайте також: «В Україну завітав президент Литви Ґітанас Науседа і вручив Зеленському Орден Вітовта Великого».

Реклама Google

Telegram Channel