Один із «привидів Києва» розповів, як вони б’ють «крутих» росіян
ТСН поспілкувалася з військовим пілотом винищувача МІГ‑29 на псевдо Джус (Сік), який із перших днів повномасштабного вторгнення боронить Київ та всю Україну з неба
«Джус — бо не вживаю алкоголю взагалі і наші американські колеги під час спільних навчань у 2018-му це помітили», — відповідає льотчик на питання про свій позивний. Він — єдиний на сьогодні пілот Повітряних сил України, який офіційно має позивний. І розкриває секрет «привида Києва».
«Це ми — це наш підрозділ, наша бригада, яка з перших годин війни обороняла Київ, область, Північ України — і боронимо зараз», — говорить Джус.
Ворог використовує у війні значно сучасніші винищувачі Су‑30 та Су‑35 2000-х років випуску з солідним озброєнням. Су‑30 може запускати ракети на 110 кілометрів, Су‑35 — на 200.
«Коли американці вперше почули про легенду «привида Києва» — їх це настільки зачепило, що вони вигадали емблему привидів і цей шеврон почали продавати в США, збираючи кошти для нас… То було грандіозною моральною підтримкою і цей символ став практично офіційним для нашого підрозділу, на наших літаках теж ця емблема нанесена», — каже пілот.
Українці в небі воюють на старих радянськмх МіГ‑29 вісімдесятих років, винищувачах Су‑27, штурмовиках Су‑25 та бомбардувальниках Су‑24. «Сучасна повітряна війна — це змагання цифр: дальностей, висот, коефіцієнтів. Яким би ти не був героєм — не зможеш із залізяки витиснути більше, ніж у ній закладено… Тільки хитрощами», — переконує Джус.
Ворог використовує у війні значно сучасніші винищувачі Су‑30 та Су‑35 2000-х років випуску з солідним озброєнням. Су‑30 може запускати ракети на 110 кілометрів, Су‑35 — на 200.
«Наші радари, які були вигадані ще 40 років тому, не дають можливості конкурувати з російськими. У нас на озброєнні лише напівактивні головки самонаведення для ракет «повітря — повітря». Що це значить «на пальцях»: після пуску ракети на великій відстані я маю її супроводжувати, підсвічувати своїм бортовим радаром аж до моменту влучання в ціль. А у нашого ворога ракети з активною головкою самонаведення — це значить, що він її пускає, вона летить автономно, а він в цей час може оборонятися, йти на базу. Ти летиш, супроводжуючи свою ракету по ньому, на зустріч ракети, яка летить в тебе… Це і дає відчуття, що ти камікадзе», — розповідає пілот.
Чому ж тоді росія не змогла завоювати перевагу в повітрі? «Вони себе дуже переоцінили і недооцінили наші спроможності. Ми боронимо свою країну, міста, сім’ї. Самі придумували тактичні прийоми, штуки, щоб обманути більш технологічного противника — це і спрацювало. Наші командири ставлять глобальне завдання, а як його виконувати — це вже ми вирішуємо. В той час, як у росіяни тупо виконують накази, навіть коли вони абсолютно смертельні для них», — переконує пілот.
Джус каже, що нам потрібні більш сучасні літаки. І мріє, що українці таки пересядуть на американські F‑16 (перевчання зайняло б три-шість місяців). «Тоді ми значно знизимо наші втрати, захистимо міста від постійного ракетного терору і набудемо спроможності для ефективного контрнаступу, зможемо боротися з їхнім ППО і наносити високоточні удари сучасною зброєю. Одним словом, дайте нам F‑15 — і ми надеремо росіянам дупи», — усміхається Джус.
Джерело: tsn.ua.
Оксана РАДІОНОВА
Читайте також: «У МЗС України розповіли про «знаки» від росії: чого хоче москва».