Дружина капелана винесла з квартири нерозірваний снаряд: родина чудом вирвалась з Маріуполя
Сім’я була під опікою Бога
Історію порятунку матері та двох дітей розповів «Фактам» волонтер соціального служіння Православної церкви України Елуард Гапіч, який займається безкоштовним перевезенням людей, людей які вирвалися з окупованих територій і з зони бойових дій.
« Десь місяці 2 тому, мені довелося везти дружину капелана української армії з їх двома синами 13 і 15 років. Жінка з дітьми 43 дні прожили в Маріуполі в підвалі під час боїв за це місто. Час від часу вони піднімалися до себе в квартиру. В один з днів прямісінько в їхню спальню влучив російський снаряд і… не розірвався. Ця відважна жінка з синами-підлітками винесли той снаряд кудись подалі від будинку. Але потім сталося нще одне влучання, від якого було зруйновано увесь поверх, де знаходилася квартира цієї сім’ї. Втративши житло, вони остаточно перебралися в підвал. Найбільш з розповіді дружини військового капелана запам’яталось те, що її саму вразило: сини з самого початку їх життя в підвалі лишали на своїх тарілках по 3 ложки каші, хоча певний запас продуктів в них тоді ще був. Вона спитала, дітей, чому не з’їдають все, що вона їм поклала. А вони кажуть: «треба заощаджувати, бо далі буде ще гірше».
Водії були нетверезі. Але це не найгірше. Сорок кілометрів колона долала аж 2 доби!
Родині чудом вдалось вирватись з Маріуполя. Вони розповідали, що їх врятували дві пальчикові батарейки. Я здивувався, спитав, яким чином врятували? «Мобільного зв’язку в місті не було, — пояснила жінка. — Як можна виїхати з Маріуполя, не знали. Повезло знайти десь радіоприймач. Вставили батарейки. Включили радіо і фактично зразу ж почули з динаміка оголошення: тоді-то, в такому-то місці формується евакуаційна колона з 4 автобусів»!
Як вони їхали тими автобусами, це окрема історія. Водії були нетверезі. Але це не найгірше. Сорок кілометрів колона долала аж 2 доби! Бо довелося проходити фільтрацію, перевірки на блокпостах. Спали прямо на підлозі. Окупанти дивом під час фільтрації не виявили, що це дружина і діти військового капелана. Сини витягли з батькового ноутбука жорсткий диск, на якому були їх сімейні фотографії. На частині з них тато був знятий у військовій формі. Хлопчаки зашили той жорсткий диск в рюкзак і так вивезли на підконтрольну українській владі територію, приїхали в Запоріжжя. Вони тоді вперше після початку великої війни побачились зі своїм батьком. Загалом у цього капелана троє синів. Третій знаходився на неокупованій території».
