Лише тоді ми зможемо видихнути...
«Рускій мір», ти маєш зникнути!
Зараз мені не соромно за жодні свої почуття
Не можу стримати сліз, коли бачу відео зустрічі хлопців, що приїхали на протезування кінцівок у Канаду. І як їх приймали…
Плачу, коли бачу діток, які збирають гроші на ЗСУ грою на сопілці та складанням букетів із польових квітів. Діток, які в лікарні з осколковими пораненнями співають гімн…
Захолодаю, коли чую це слово: «загинув»… Бо це просто біль, що сильніший від сліз… Бо це назавжди.
І стаю мов камінь, коли розумію, як жорстоко мучать полонених.
І стаю мов камінь, коли розумію, як жорстоко мучать полонених.
Новина про розстріли в Оленівці… Вже всі слова про орду сказані. «Тварями» не можу їх назвати, бо тварини — то янголи в порівнянні з цими…
Ніколи раніше не була сентиментальною. Але зараз… Зараз мені не соромно за жодні свої почуття.
Просто хай їх почує Господь Бог… І зупинить горе…
«Рускій мір», ти маєш зникнути. Лише тоді ми зможемо видихнути і, можливо, колись повернутися до нормальних себе…
Вікторія СЮМАР, народний депутат України, фракція «Європейська Солідарність»
Читайте також: « Після того, як із тіла Героя витягли понад сто осколків, він заявив: «Підлікуюся — і знову на передову».
