![Знайшли дитину завдяки допису в соцмережі: як підліток добирався з Білорусі на Чернігівщину через Волинь (Фото, відео)](https://volyn.com.ua/content/thumbs/750x500/r/qo/lb2vva-slynswxbzzmuotesdckpqtokaib2jqor.jpg)
Хлопець телефонував з чужої країни й в сльозах питав маму, чи вона його там не залишить.
Знайшли дитину завдяки допису в соцмережі: як підліток добирався з Білорусі на Чернігівщину через Волинь (Фото, відео)
Хлопця після поранення снарядом росіяни доправили у Білорусь, він пролежав майже місяць. Його матір дізналася про це, коли росіяни вже відступали з Чернігівської області
14-річний Сергій Сорокопуд з села Ягідне — єдина дитина на Чернігівщині, яку примусово вивезли до Білорусі під час активних бойових дій. Про це Суспільному розказала начальниця відділу ювенальної превенції поліції Чернігівщини Оксана Огненко. Хлопця поранило у плече, коли він вийшов з підвалу, де його разом з родиною та ще понад трьома сотнями жителів села утримували окупанти у березні. Про шлях його повернення додому, детальніше у матеріалі.
На фото 14-річний Сергій Сорокопуд повертається з Білорусі до рідного села Ягідне на Чернігівщині.
![](https://volyn.com.ua/content/thumbs/800x/f/gv/gkwmy3-0x-1-952x535-wprhaxdoqsqb7fnqec6w7dyv672mdgvf.jpg)
За кордон хлопця ще у березні примусово вивезли окупанти. Сергій з родиною 10 діб провів у шкільному підвалі, куди росіяни зігнали понад 350 жителів села. 13-го березня його з сестрою випустили на поверхню, подихати і сходити за окропом. В цей момент за кілька сотень метрів впав снаряд.
Уламок розрізав хлопцю спину від плеча до пахви на 20 сантиметрів та зламав два ребра.
![](https://volyn.com.ua/content/thumbs/800x/s/nn/nvh7la-0x-1-952x535-ocnw2siw5auktjflbwvidwso3r5s3nns.jpg)
«Дуже боляче було, впав, кров з рота йшла, відключався майже, але підбігли люди і забрали мене, відвели до руських в медпункт», — згадує хлопець.
Ніч Сергій провів у тому ж підвалі. Хлопцю потрібна була операція, тому росіяни вирішили перевезти його до польового госпіталю у село Вишневе.
«Він вже стояв біля машини замотаний у ковдру в крові. Росіяни кажуть, ми його забираємо, кажу як? Я поїду з ним. Вони кажуть, для тебе місця нема, ти нікуди не їдеш. Ми йому заховали свідоцтво про народження під ковдру», — каже сестра хлопця Аліна.
«Він вже стояв біля машини замотаний у ковдру в крові. Росіяни кажуть, ми його забираємо, кажу як? Я поїду з ним. Вони кажуть, для тебе місця нема, ти нікуди не їдеш. Ми йому заховали свідоцтво про народження під ковдру», — каже сестра хлопця Аліна.
Далі разом з пораненими російськими солдатами, пригадує Сергій, його гвинтокрилом транспортували до Білорусі. Сергій потрапив до дорослої лікарні в Гомелі. Там він пролежав майже місяць. Його матір дізналася про це, коли росіяни вже відступали з Чернігівської області. Через брак повітря у підвалі жінці ставало зле, про сина їй не розповідали.
Сергія ж після дорослої лікарні перевели до дитячої. Там він провів ще місяць, за цей час йому зробили дві операції.
«Спочатку розкрили рану. Дістали дрібні уламочки, потім знову зшили. А друга операція – це вже пересадка шкіри з ноги», — розповідає хлопець.
Рідним вдалося знайти Сергія завдяки посту гомельської медсестри у соцмережах та вперше поговорити із ним.
![](https://volyn.com.ua/content/thumbs/800x/n/i5/ishlya-0x-1-952x535-r7ac3geqc2t5fqqhw6fkufwr5fba2i5n.jpg)
Аліна разом із правоохоронцями області розпочала шлях повернення хлопця додому. Дівчина єдина з родини могла поїхати за Сергієм. Коли були готові усі документи, Аліна захворіла на вітрянку, повернення відклалося на два тижні.
«Він плакав і я плакала, у нас інтернет не ловив, ми по городах бігали, щоб зловити, щоб з ним поговорити. Він – ви мене кинете. Ну як, кажу ми кинемо? Ми тебе заберем, почекай. Аліну ту зеленкою… вся зелена, п’ять разів на день мазали», — згадує мама Сергія Світлана.
«Він плакав і я плакала, у нас інтернет не ловив, ми по городах бігали, щоб зловити, щоб з ним поговорити. Він – ви мене кинете. Ну як, кажу ми кинемо? Ми тебе заберем, почекай. Аліну ту зеленкою… вся зелена, п’ять разів на день мазали», — згадує мама Сергія Світлана.
![](https://volyn.com.ua/content/thumbs/800x/q/cc/rbxu54-0x-1-952x535-mytnfth4brsup3q7feb2xany7bbisccq.jpg)
Начальниця відділу ювенальної превенції поліції Чернігівщини Оксана Огненко, згадує, що лікарі пішли їм назустріч та притримали хлопця у лікарні:
«Ми зв’язалися з лікарнею ще раз. Нам сказали, що підуть на зустріч ще на декілька днів, щоб потримати його у лікарні. Якби його перевели до санаторію чи закладу інтернатного типу, то було б набагато важче звідти його забрати».
Шлях Аліни до Гомеля, який від Ягідного у 130 кілометрах, тепер лежав через Польщу до білоруського Бреста, потім до столиці – Мінська. Звідти вже до Гомеля.
![](https://volyn.com.ua/content/thumbs/800x/u/lw/rtdmdv-0x-1-952x535-wad7wgxmyghw4icrgvdugrkjfoul2lwu.jpg)
На зворотному шляху Аліна із Сергієм вирішили ризикнути та спробувати пройти через білорусько-український кордон у Волинській області. Оксана Огненко каже, були готові до різних сценаріїв розвитку подій. Тісно співпрацювали із прокуратурою області та прикордонниками.
«Кожного дня вони нам оновлювали інформацію, які можуть виникнути труднощі, проблеми і шляхи їх подолання. І щоб сказати їй : «Все, їдь до кордону», треба було ще раз все осмислити, всі ризики передивитися».
Сестра Сергія Аліна згадує:
«Хлопчик привіз до кордону, там ми години три провели, так як з випискою було непорозуміння, так як там було написано «Слава Україні!». Тобто лікар був українець і він так красиво підніс все, але не подумав, що на кордоні, країна агресор ..нам спочатку не повірили і дуже довго все перевіряли. Потім пішки 1.5- 2 кілометри йшли, там нас зустріла служба поліції».
До вторгнення росіян, хлопець займався боксом. Щоб поновити заняття, тепер Сергію потрібна реабілітація.
Читайте також: ««Дитина не може виходити без супроводу черниць»: Осадча розповіла про українку, якій не віддають власну доньку в Італії (Фото)»
![Telegram Channel](https://volyn.com.ua/src/img/channel.jpg)