Відпускати у самостійне «плавання» дуже важливо.
«Берися-но сам»: колонка мами 4-х дітей
— Мам, набери мені води, я буду малювати. І принеси мені компоту. — Хіба ти не знаєш, де набрати воду? А по компот сходи на кухню
Моєму найменшенькому «дісталася» більш професійна мама, ніж старшим. Нічого не подаю, якщо немає необхідності. Спостерігаю, що від цього дуже велика користь. Якось син узявся, за прикладом старшої сестри, готувати грінку з сиром у мікрохвильовці — в нього, 5-річного хлопчика, все вийшло. Малий пишався собою, а я думала, як ми недооцінюємо своїх чад і як не враховуємо їхні здобутки. Час від часу якось так складається, що роблю для малого щось таке, з чим він прекрасно може справитися сам, а потім помічаю, що «відіграти назад» надзвичайно важко. «Ти ж сама це вмієш», — каже мій розумник, хитро поблискуючи очима. От чому ліпше не знецінювати завойованих позицій!
«Мам, я вже всі банки з варенням в комору поносив», — з гордістю проголошує мій помічник, а я, не здатна захопитися цією його небезпечною ініціативою, видушую криву посмішку. Це саме та ситуація, коли дитина сама розширює межі своєї самостійності — дає собі завдання. І, звісно, за таке не сварять, а хвалять. Понад те, цей випадок використаю наступного разу, коли син стверджуватиме, що не вміє одягати шкарпетки: хто носить банки, просто не може не справлятися з таким легеньким завданням, як одягання!
Дітям, які вміють дати собі раду і знають, що таке самообслуговування, вчитися набагато легше.
Знайома вчителька з Ковеля, Олена Наумчик, яка має солідний досвід роботи з першачками, зауважила, що для початкових класів самостійність і самоорганізованість — на першому місці. Дітям, які вміють дати собі раду і знають, що таке самообслуговування, вчитися набагато легше. Олена Арсенівна наголошує, що все починається з домашніх обов’язків, з побуту: «Важливо, щоб дитина відповідала за якесь завдання вдома. Я завжди наголошую батькам, щоб вони це організовували». Мій син уже давно відповідає за те, щоб були поскладані іграшки, і за відсутність пилу на столі й поблизу телевізора. Ясно, що прибирати йому зовсім не хочеться, й він шукає різні відмовки або пробує залучити в помічники сестру. Однак ми непохитні — він крекче, сердиться, але знає, що подібні обов’язки є в сім’ї у кожного, тож мусить шукати бажання й на нелюбиму роботу.
Якщо маєте свої історії на цю тему — запрошую ділитися. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Оксана КОВАЛЕНКО, мама
Читайте також: ««Вчасне вибачення»: колонка мами 4-х дітей»
